Зимуючі птахи


                                                                         Семенова Олена Сергіївна

                                                                          Спеціаліст ІІ категорії

                                                                         Красноармійська ЗОШ

 

Розробка виховного заходу                                                                                         Зимуючі птахи”{C}{C}

 

 

Розробка виховного заходу “Зимуючі птахи”

 « ЗИМУЮЧІ ПТАХИ».

МЕТА: ознайомити учнів з видовим різноманіттям зимуючих птахів своєї місцевості;надати учням знання з біології птахів, аспектів їх підгодівлі.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці, малюнки, зображення птахів.

На дошці вислів «Бережи природу! Захищай птахів»

Розробка виховного заходу “Зимуючі птахи”

І. Вступ.

Учитель. Де ми лишень не зустрічаємо птахів! Варто лише визирнути у вікно, і горобець, і синиця потрапляють у поле нашого зору взимку. У нашій країні птахів нараховується 360 видів. Ми настільки звикли до них, що нам здається, ніби ми про них все знаємо. Птахи – наші друзі та помічники в боротьбі за врожай, вірні союзники в боротьбі зі шкідникам.

Любі друзі! Не всі птахи відлітають до теплих країн. Частина їх залишається з нами взимку. Зимові та весняні снігопади, обледеніння, природні вороги призводять до гибелі великої кількості птахів В умовах сучасного науково-технічного прогресу треба знайти можливість зберегти світ птахів, не тільки для нинішнього, а й для майбутніх поколінь Основна умова для дійової охорони птахів – збереження їхніх місць гніздування і кормової бази..Друга умова збереження птахів – підгодівля птахів у не спритний час, оскільки для птахів голод — одна з основних причин загибелі взимку.

 Зимуючі птахи нашого краю.

Учитель.

А сьогодні до нас у гості завітали птахи, які розкажуть про себе. Виступи учнів, які розповідають про зимуючих птахів.

1- й    учень розповідає про граків.

2- й    учень розповідає про сірих ворон.

3- й     учень розповідає про родину синиці.

4- й      учень розповідає про горобців

 СІРА ВОРОНА

Сіра ворона відрізняється від грака не лише тим, що в неї чорні лише голова, крила і хвіст. Вона вправніше літає, значно спритніша й кмітливіша Взимку ворона товаришує з граками, разом з ними відвідуючи смітники та гріючись на дахах. Та про взаємну допомогу тут і мови бути не може. Сміливо видирає сіра розбишака їжу в грака просто із дзьоба. Весною ж, коли граки починають свої «толоки», ворони заходяться мостити гнізда, але окремі і на значній відстані одне від одного. Ця обережність врятувала не одного воронячого нащадка, бо зруйнувати одразу всі гнізда неможливо. Невипадково ворона вважається найкмітливішим птахом. Виявляючи досконалу пристосованість до олюдненого середовища, вона водночас не втрачає здатності жити за межами міст і сіл. Така універсальність говорить про пластичність виду: це сприяє кращому його збереженню за різних умов.

                                 РОДИНА СИНИЦІ.

Дуже корисна відома всім велика синиця, що живе на Україні майже скрізь. Великі синиці не відлітають узимку, а мандрують разом з  іншими птахами недалеко від місць гніздування в пошуках їжі. Уже в березні вони починають паруватися і будувати собі гнізда, а в квітні відкладають яйця.

Гнізда великих синиць завжди знаходяться у з закритих місцях – у дуплі, щілині будівель тощо. Гніздо синиця вимощує дуже старанно – мохом, шерстю, пір’ям, кінським волосом і заповнює майже всю порожнину дупла. Яєць великі синиці відкладають – 9-10, а іноді й більше і висиджують пташенят два рази на літо. Ось ці корисні птахи досить поширені і зустрічаються майже всюди.

Живляться великі синиці різноманітною їжею – і рослинною і тваринною, особливо взимку, у голодний для птахів час. У літній період, під час розмноження, вони переходять майже виключно на комах і поїдають їх надзвичайно багато. Великі синиці знищують і взимку комах, чим приносять садівництву й лісовому господарству величезну користь. Вони знищують різних шовкопрядів, золотогузку, п’ядунів, жуків, клопів, вибираючи їх звідусіль. Ніде комаха не може сховатись від гострого зору синички.

Великих синиць дуже легко приваблювати в сади, парки, лісові масиви. Для цього треба організувати взимку підгодівлю, що дуже легко, бо синиці зовсім не вибагливі щодо їжі, а потім у лютому – на початку березня розвісити штучні гніздівлі -синичники. Це можна зробити скрізь, де є загроза масового розмноження шкідливих комах.

 

                                                    ГРАКИ 

 Граки – чорні, трохи незграбні птахи, які весною з несамовитим галасом влаштовують багатоповерхові «комунальні» гнізда на високих деревах, садах та лісосмугах, часто вздовж доріг. Взимку вони не відлітають в теплі краї, тільки відкочовують південніше, а в нас зимують загартованіші птахи  півночі. В цей час особливо помітна санітарна роль граків, які разом із сірим воронами поїдають кухонні відходи. Навесні ж, особливо під час орання вони накидаються на личинок різних жуків, здебільшого шкідливих для культурних рослин. Отже, їстівне сміття для граків – тільки вимушена дія та й то взимку. Свою молодь вони, як і горобці, годують найпоживнішею їжею : гусінню, лялечками метеликів та іншою живою дрібнотою. Колона граків у кількох або навіть тисяч птахів, являє собою цілу армію крилату санітарів і регуляторів чисельності шкідливих  комах.

                                                  Горобці    

 Представники 500 видів горобцеподібних живуть на всіх континентах земної  кулі (крім Антарктиди), Раніше горобці селилися окремими парами, невеличкими колоніями по різних скелястих урвищах, на крутосхилах ярів, дуплах окремих дерев. Але з появою жител, сільськогосподарські приміщень, а згодом і кам’яних будинків гороб’яче плем’я почало  споруджувати свої гнізда під стріхами, у шпаринах стін, ринвах, на горища. Використовують горобчики і дупла старих дерев у садах, лісосмугах, навіть всілякі отвори між гілок, з яких складені лелечі гнізда, де почувають­ся цілком безпечно під захистом сильного птаха. Сусідство з людиною пішло горобцям на користь. Крім місць  гніздування, вони одержали харч для пташенят у вигляді комах-шкідників, яких доволі розвелося на полях та в садах. Крім цього, польові горобці стали завсідниками стаєнь і зерносхо­вищ, бо дорослі пташки харчуються переважно насінням як бур’яні так і культурних рослин. А от звичайним, або хатнім горобцям часто доводиться задовольнятися різними харчовими залишками, виконую­чи роль вуличних і дворових санітарів, бо вони зустрічають­ся переважно в населених пунктах, збираючись у великі зграї. Хатній горобець дещо більший від свого польового родича, яскраво забарвлений, а голос його трохи грубіший, і взагалі цвірінчання навряд чи можна вважати співом. Цікаво, що в заповідному Хомутівському степу та деяких інших південних районах є колективні гнізда на деревах , де живуть разом кілька десятків горобців. Гнізда «капітальні» просторі,« кулеподібні», збудовані досить високо над землею, з кільком бічними ходами.

Теплого літа пара горобців може тричі вивести пташенят, до шести- семи кожного разу. От і полічіть, у скільки разів примножувався кожного року гороб’ячий рід, коли б не короткий вік цих пташок (2 роки), та безліч ворогів , серед яких крім хвороб, найстрашніші  - коти.

III. Вікторина

Чи знаєте ви?

Для яких пташок взимку будують таку годівничку курінь?

Конкурс на кращу годівничку для птахів.

Учень. На протязі жовтня – лютого працювала майстерня Дядечка Дятла.

Конкурс проектів «Шпакжитлобуд».

Ці проекти допомогли збудувати шпаківні для птахів.

VІІ. ДОШКА ОБ’ЯВ

Міняю «кузню» на «барабан».              Дятлов.

Назвати цих птахів. По яким признакам ти їх розрізнюєш? Де вони зимують?

Учитель. Назвіть птахів, які прилетіли до годівниць.

Чому вони не полетіли до теплих країн?

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

1.Назвіть найважчого птаха в Україні?

2.Як сова полює вдень?

3.Які птахи видають звуки, схожі на гавкання собаки? Сміх людині Шипіння зміі? Ревіння бугая? Мекання ягняти?

4.Який наш співочий птах може пірнати на дно водойм і бігати по дну?

5.Який птах рухається по вертикальному стовбуру дерева вниз і вгору головою, а який – тільки вгору?

6.У співочих птахів, як відомо співають самці. В яких птахів співаю самки?

7.Який співочий птах весною починає співати раніше за всіх?

8.В якого птаха насиджує яйця і турбується про пташенят самець              9.Чи зустрічаються в природі білі галки і горобці?

ВІДПОВІДІ.

1.Найважчий   і найбільший птах в Україні – дрохва.                       2.Біла,  або полярна , сова. Цей птах може бути активним і вдень, її зрозуміло, бо інакше він не зміг би існувати влітку у полярних краях, де сонце не заходить.                                                                                                3.Самець білої куріпки навесні під час токування видає звуки схожі і гавкання собаки. Звуки, схожі на голосний сміх, видають лісові птах Філін і сіра сова, а також морський птах чорноголовий марти Крутиголовка – невеликий птах, лякаючи ворога, погрозливо крути­головою, відкриває рот і сичить, як змія. Самець великого болотного птаха, якого в народі прозвали бугаєм, навесні, опустивши дзьоб в воді видає дуже голосні звуки, схожі на ревіння бугая. Звуки, подібні до мекання ягняти, видає хвостом, що тремтить у повітрі, бекас під час шлюбного польоту.

4.Оляпка.

5.У будь якому напрямі по стовбурі дерева можуть пересуватися повзик і пищуха; дятел пересувається по дереву тільки вгору головою.

6.У снігурів і чечіток. Горихвістка починає співати раніше від інших птахів. Потім просинається вільшанка, після неї – дрозди, вівчарки, славки, мухоловки пізніше , – зяблики, вівсянки, горобці.

7.Вальдшнеп.

8.У куліка-плавунчика.

9.Так. Білі птахи зустрічаються не тільки серед галок і горобців, а і  серед дроздів, кедрівок, зозуль, кібчиків, ластівок.

ІV. Як виготувати пташині годівнички.

Готуючись до зустрічі з пташками, слід розвішувати шпаківні й дупляні відремонтувати торішні. Взимку в саду, парках розвішувати годівнички, насипати в них насіння.

Перед прильотом птахів необхідно ретельно перевірити, чи не з’явилися в їх будиночках щілини, тому що в шпаківнях зі щілинами птахи оселяюся рідко коли.

Шпаківні слід ретельно почистити всередині та викинути стару підстілку; в ній часто заводяться паразити, що турбують пташенят. Підстілку ж працелюбні птахи зроблять нову.

 

 

V. КОНКУРС ВІРШІВ ПРО ПТАХІВ.

ПРИГОДИ СИНИЧКИ.

На горісі годівничка.

Прилетіла туди синичка.

Цілу зиму в нас вона,

Ця пташина чарівна.

Холод і вітер надокучив,

Був сердитий він ї злючий,

Мучив пташку чарівну

Аж по саму по весную

Крихти хліба їй давали

І померти не дали.

Дякувала нам синичка

За тепло і годівничку.

Підлетіла до вікна

И попрощалася вона.

Питання.

{C}1.     Чим харчуються дятли?

{C}2.     До якої групи птахів відносять сороку?

{C}2.<span times="" new="" roman';"="">     Чим вона харчується?                                                                                   3.Як пристосувалась сорока до умов життя?                                              

2)     Горобець та куріпка.

-Ах, горобець, ти до зими все вилиняв?

-  Нічого я не вилиняв! Це ви, куріпки, зимові шуби вділи. Я житель міський, цілий день у літньому пальті стрибаю.

-  Ти ж був яскравим, а тепер сіреньким став!

-  Ні, у мене на пері світлі пасочки виросли, закрили плями. Ось я і посвітлішав!

-І завжди таким будеш?

-  Як би не так! За зиму пір’ячко обтріпається, покоротшає і навесні знову стане яскравим!

VІІІ. Завершальна частина заходу.

Заключне слово вчителя, який виносить щиру подяку учням, бравшим участь в Всеукраїнської щорічної акції «Годівничка».

Діти, що корисного для себе ви взяли з цього заходу? Ви повинні зрозуміти свою роль в охороні птаства, допомагати зберігати птахів під час зимівлі, повернення до місць гніздування, а також продовжити вести дослідницьку роботу що до охорони та обліку птахів. Цим заходом ми хотіли привернути вашу увагу до життя птахів, їх охорони, щоб ви не забували про велику допомогу, яку надають птахи людям, і в зимовий період допомагали їм.

 

Звернення до школярів.

 Ніколи весна  не приходить знову такою, як була, і літо, і осінь, і зима нові прийдуть не такими, як були.

Усе нове треба помітити і людям відкрити. І ми з вами, школярі, вирушаючи в природу в новому році, дивитимемось не такими очима і не те бачитимемо, що в минулому році.

От би нам не пропустити цього нового, от би помітити, от би про це людям розповісти і відкрити цей новий світ!

Ми все зможемо, якщо захочемо і розумно візьмемося за справу нашу, справу школярів – відкривати новий світ.

Школярі! Ми господарі нашої природи і вона для нас – комора сонця з великими скарбами життя. Мало охороняти скарби – їх треба відкривати й показувати.

Для риби потрібна чиста вода — будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні цінні тварини – будемо охороняти наші ліси, степи, гори.

Рибі вода, птахові повітря, звірові ліс, степ, гори.. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти Батьківщину.

Нравится