життя і творчість Т.Г. Шевченка

    Народився Тарас Григорович Шевченко 09 березня 1814 року в селі  Моринцях на Черкащині у сім’ї кріпаків.

   Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чималенька - п’ять сестричок Тарасових і двоє братиків. А звали їх: Катерина, Ярина, три Марії, Микита і Йосип. Старша сестра Катерина була Тарасові за няню.

     З дитинства  Тарас був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев’ять років коли він залишився без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми.

     Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п’яницею і змушував його красти.

      Хлопець знайшов собі нового вчителя - маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.

        Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку.

    За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися «кімнатного живописця».

      Коли Тарасові минуло 17 року, опинився зі своїм паном у Петербурзі. У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям взявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії художеств, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною.

Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів - «Кобзаря». Поезія Шевченка не просто зачарувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати і малювати   Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка - «Буквар південноруський», складений із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар»  став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив. Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої…», «На Великдень на соломі», « «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вола з- під  явора» та десятки інших  стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.

     Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала здійснити своїх планів. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав на Чернечій горі над Дніпром біля Канева.

Нравится