01.02.2013



ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ


Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія займає центральне місце. Тому докорінне оновлення шкільної історичної освітньої галузі набуває виняткового значення, адже курс на гуманізацію та демократизацію освіти підносить престиж гуманітарних дисциплін.

Саме гуманітарна освіта, в тому числі історична, формує особистість учня, готує його до життя в сучасному світі, розвиває історичне мислення, формує громадянина та патріота своєї Вітчизни.

Тому викладання історії в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу, перенесення акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто на визначення структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності учня.

Досвід показує, що монологічні підходи у висвітленні історичного матеріалу уже не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного апарату, не розвивають історичне мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою, документами та краєзнавчими матеріалами.

Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу.

Використання активних форм і методів при вивченні суспільних предметів буде мати тільки тоді результат, коли їх буде продумано і відібрано не для одного уроку, а для цілого розділу або теми. Тому, готуючись до уроків, вивчаю в першу чергу вимоги програми, зміст параграфів розділу. Такий підхід дозволяє відібрати головне, визначити основні поняття, факти, хронологію, пов’язавши їх з подіями не тільки певної держави, але також дає можливість системно показати синхронність історичного процесу.

Після того, як був ретельно відібраний матеріал, приступаю до  вибору методів його вивчення на уроці. Досвід показує, що вони мають відповідати таким принципам: 1) вчитель є рівноцінним партнером спілкування; 2) учні є такими ж рівноцінними партнерами.

Планую уроки так, щоб учні мали можливість самостійного пошуку у набутті нових знань. А за допомогою інноваційних методів вони формують уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, робити висновки, давати об’єктивні оцінки історичним подіям.

Одними із типів уроків, які сприяють активному засвоєнню знань є урок-семінар, урок-рольова гра, урок-подорож, урок-гра Що? Де? Коли?, урок-брейн-ринг, урок-вікторина, урок-КВК, міні-вистави та ін. Їх я в використовую у своїй роботі.

Так, урок за темою “Українські землі у другій половині ХVІІ століття” проводжу у формі КВК. Перед уроком за 2 тижні учні ознайомлюються з темою і отримують індивідуальні та групові завдання, а також отримують список літератури для вивчення. Учні класу поділяються на 2 команди. Обирають капітанів.

Етапи уроку:

  1. Тестові завдання (додаток 1).
  2. Письмові завдання командам (додаток 2).
  3. Відгадування загадок (додаток 3).
  4. Конкурс капітанів (додаток 4).
  5. Конкурс полководців (додаток 5).
  6. Підсумки.

 

Додаток 1

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

  1. Скільки козаків складали реєстр після Зборівської угоди?
  2. Яку битву Б.Хмельницького порівнювали з битвою під Каннами?
  3. Хто з сподвижників Б.Хмельницького не присягав на вірність російському цареві у 1654 р.?
  4. З якого періоду Україна офіційно отримала назву Малоросія?
  5. В якому році відбулася Конотопська битва?
  6. Які козацькі Ради мали назву “чорних”?
  7. Який зміст Андрусівського перемир’я?
  8. Кого з гетьманів називали “сонце руїни”?
  9. За якого гетьмана столицею став Батурин?
  10. Які міста були козацькими столицями?
  11. Хто з гетьманів прославив себе у битві під Хотином і був там тяжко поранений?
  12. З якими країнами мав дипломатичні стосунки Б.Хмельницький.
  13. Як виглядав прапор часів Війська Запорізького?
  14. Який твір ХVІ століття називають Першокнигою?

Додаток 2

ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ КОМАНДАМ

  1. Довести, що Гадяцька унія була нереальним проектом.
  2. Дати порівняльну характеристику Івана Сірка і Дмитра Дорошенка.

Додаток 3.

ВІДГАДУВАННЯ ЗАГАДОК

  1. Студент, гетьман, чернець, в’язень. Це...

(Юрко Хмельницький)

  1. За походженням німець, православний архімандрит, наглядач за написанням “Синопсису”.

(Інокентій Гізель).

  1. Турецький султан називав його шайтаном і у своєму наказі розпорядився молитися в мечетях за його загибель. Хто це?

(Іван Сірко)

  1. Після складення булави був воєводою у В’ятці. Його правнучка Наталя Гончарова була дружиною О.Пушкіна.

(П.Дорошенко)

  1. Один з відомих дослідників запорозького козацтва, зображений у ролі писаря на полотні Іллі Репіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”.

(Д.Яворницький)

  1. Цьому гетьману російський цар першому надав титул боярина.

 (І.Брюховецький)

  1. Батько і син були викладачами Острозької школи і видатними вченими.

(Малетій і Герасим Смотрицькі)

  1. Літературну діяльність вів як поборник православ’я, 40 років прожив на Афонській горів в Греції.

(Іван Вишенський).

  1. Молдаванин, митрополит України, засновник Києво-Могилянської академії.

(П.Могила)

 

Додаток 4

КОНКУРС КАПІТАНІВ

Завдання: за встановлений час написати назви творів, де висвітлюються сторінки козацької історії.

 

Додаток 5

КОНКУРС ПОЛКОВОДЦІВ

Завдання: Накреслити схему однієї з битв визвольної війни і розповісти про неї від імені полководця.

Як зазначав педагог-дослідник А.М. Алексюк, шлях до необхідного рівня мислення є запровадження в практику вивчення історії системи логічних завдань. У кожного учня є свої природні задатки і свої можливості для творчого розвитку. Тому добиваюся, щоб кожен учень досягав при навчанні максимум для нього можливого. В цьому велику роль відіграють логічні завдання, які я впроваджую через рольові ігри, нетрадиційні уроки, повторювально-узагальнюючі уроки та ін.

 

На уроках намагаюся створити такі ситуації, на яких учень зможе:

  • захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися набутими знаннями;
  • ставити питання вчителю, товаришам, з’ясовувати не зрозуміле, поглиблювати процес пізнання;
  • рецензувати відповіді товаришів, інші види роботи, вносити корективи;
  • допомагати товаришам у виконанні колективних та індивідуальних творчих робіт.

Викликають зацікавлення учнів, особливо в молодших класах. Такі форми роботи, як “Розумова розминка” “Що було, те було”, “Темна конячка”, “Детектив”, “Плутанка” та ін. Умови таких прийомів та їх застосування викладені в методичних розробках уроків, які додаються.

Використання елементів гри підвищує пізнавальні інтереси учнів, розвиває історичне мислення, самостійність, колективізм, активізує пасивних.

Особливо активним є вибір нових активних методів навчання історії в старших класах. Адже старшокласники – це сформовані (зі своїм типом мислення, бачення життя) особистості і для роботи з ними вже не підходять ті методи, які апробовані у середніх класах. Як свідчить особистий досвід, найефективніше перевірити знання фактів, понять, хронології вдається на уроці типу “Брейн-ринг”.

Клас поділяється на дві команди по 6 учасників. Вони займають місце за столами з червоною і зеленою скатертинами. Вболівальники групуються навколо них. Час на обдування – 1 хв. Відповідає та команда, яка перша подала звуковий сигнал. Питання І та ІІ типу оцінюються 1балом, а питання фіналу – 2 балами.

 

ТЕМА УРОКУ “УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ”

Питання І туру.

  1. Які наслідки мали події Лютневої революції для України?
  2. Що означає поняття “Українська революція”?
  3. Схарактеризуйте мету створення і склад Центральної Ради.
  4. Дайте політичний портрет М.Грушевського.
  5. Яким бачила Центральна Рада майбутнє України? (Форма правління, форма державного устрою, політичний режим).
  6. Розкрийте зміст І універсалу.
  7. Чому, на ваш погляд. І універсалом не було проголошено незалежності України?
  8. Яке місце в історії займають чотири Універсали Центральної Ради?
  9. Що спонукало Центральну Раду піти на мирні переговори у Брест-Литовську?
  10. В чому, на ваш погляд, були недоробки і прорахунки Центральної Ради?

 

Питання ІІ туру:

Упізнай історичну особу:

  1. “Він писав історію і водночас творив її, обіймаючи найвищі державні посади. Виносивши у своїй дослідницькій діяльності ідею Української держави, він безпосередньо реалізував її в умовах народно-демократичної революції в Україні (1917-1918 рр.)”.

(М.С.Грушевський).

 

  1. “Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їй потрібна повна незалежність”.

(М.Міхновський)

  1. “Він був автором чи не всіх декларацій і двох останніх універсалів Центральної Ради. У цих документах він намагався закласти міцні підвалини незалежності України у федеративному устрої майбутньої демократичної Росії”.

(В.Винниченко).

  1. “25 серпня (7 вересня) 1917 р. – новопризначений верховний, головнокомандувач надіслав до військового міністерства телеграму з вимогою передати йому всю повному влади”.

(Л.Корнілов)

  1. “26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини, якими командував колишній полковник царської армії, ввійшли до Києва. У місті почався червоний терор”.

(М.Муравйов)

ФІНАЛ

“Хто і чому?”

  1. “Генеральний секретаріат – не є органом Центральної Ради, а...; дії українського уряду поширюються тільки на 5 губерній...”

Хто і кому направив цю постанову? У зв’язку з чим?

  1. “...Центральна Рада повинна:
    • не пропускати військової частини з фронту на Дон або в інші райони;
    • припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів...”

Хто і кому направив ці вимоги? У зв’язку з чим?

За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале рішення. Вони активізують пізнавальні можливості школярів, виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності.

Отже, як бачимо, ігри вже зайняли своє місце в методиці викладання суспільних предметів. Використання ігрових моментів може бути складовою якогось етапу уроку або самостійним етапом, або окремим уроком. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні розв’язують і складають історичні кросворди, чайнворди, ребуси, головоломки, вікторини.

Одна з найпоширеніших інтерактивних форм роботи під час вивчення історії є семінар (особливо в старших класах), який сприяє формування в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності й нахили. Готуючи старшокласників до семінару, повідомляю тему, мету і завдання, формулюю основні й додаткові питання з теми, рекомендую літературу.

Підготовка доповідей та повідомлень входить до переліку основних умінь школярів. Однак не секрет, що такі виступи викликають певні труднощів учнів, вимагають від них великої пошукової роботи. Протягом уроку – семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших. Готуючись до семінару, старшокласники, як правило, зіштовхуються з такими проблемами:

  • як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її якнайбільше зрозумілою;
  • яким чином розподілити матеріал доповіді;
  • як використати наявні факти та аргументи.

Тому готую рекомендації доповідачам:

а) виступ має бути коротким та чітким;

б) завдання доповідача –переконати слухачів, довести свої головні тези;

в) для вирішення поставленої мети добре продумати структуру виступу.

Такі поради дозволять учням замислитися не тільки над змістом, а й формою виступу.

Протягом уроку – семінару учні наводять розмірковування (докази, анти-докази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів. Проблема заняття оголошується завчасно. Діти розподіляються (умовно) на такі групи: проблемна, що забезпечує підготовку усних висловлювань, дослідницька (пошукова) – це безпосередньо доповідачі та 2-3 асистенти, котрі допомагають у доборі літератури; та опонуючи – моделює свої запитання за темою доповіді, усно рецензує їх, доповнює новими положеннями та аргументами. Під час підготовки консультую учнів, допомагаю їм спланувати самостійну роботу.

Наприклад, вивчаючи тему “США у 1980-204 рр.”, пропоную учням план семінарського заняття:

  1. США в період “консервативної революції”. Президентство Р.Рейгана і Дж. Буша.
  2. Президентство Б.Клінтона.
  3. США на початку ХХІ ст. Президентство Дж. Буша – молодшого.

Оголошується проблема: Чи здатні США виконувати роль світового лідера?

Під час виступу доповідачів опоненти підготували питання:

а) Чим Р.Рейган мотивує необхідність переозброєння армії?

б) Які здобутки періоду президентства Б. Клінтона?

в) Яка роль США в сучасному світі?

Підводячи підсумки семінару, учні приходять до висновку, що наприкінці ХХ – на поч. ХХІ ст. докорінно змінюється роль США у світі. Після розпаду СРСР вони залишилися єдиною наддержавою. Відповідно, уся їх політика, як внутрішня, так  і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.

Використовую в практиці своєї роботи таку інтерактивну форму проведення уроку як дискусія. Тема визначається заздалегідь. Учням, поділеним на дві команди, пропоную ключову тезу, яка передає зміст навчального матеріалу. Наприклад, вивчаючи тему “Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького”, пропоную ситуацію вибору і аргументації:

а) Одні історики вважають, що об’єктивних умов для існування української держави в 1648-1654 рр. через розчленування України і входження її деяких регіонів до складу іноземних держав не було.

б) Інші дослідники твердять, ніби за часів визвольної війни Українська держава почала формуватися. Але так зване “возз’єднання” об’єктивно припинило цей процес.

в) Треті запевняють, що Богдан Хмельницький створив окреме державне утворення із своєрідним суспільним устроєм, яке після 1654 р. входило майже 150 років на правах автономії до складу Російської імперії.

То чи є аргументи і які на користь існування Української держави за часів Богдана Хмельницького”.

Так, учні не просто запам’ятовують матеріал, вони аналізують його, набуваючи знань, вчаться дискутувати, формують історичне мислення.

Теми дискусійних питань можуть бути різними, але перевагу надаю тим, які містять протиріччя, що створює проблемну ситуацію.

Наприклад, вивчаючи тему “Кирило-Мефодіївське братство”, проводжу урок у формі філософського дослідження. Для глибокого розуміння   учнями програми братчиків, використовую Біблію, зокрема Євангеліє від Матвія.

Ставлю перед учнями проблемні питання:

  • Чи можна вважати випадковим створення “Кирило-Мефодіївського братства”?
  • Чи можна провести паралель між святими апостолами і братчиками? Адже їх також було 12, та й Юда Олексій Петров їх зрадив?
  • Які факти свідчать, що “братчики” сповідували християнські заповіді про любов до ближнього?
  • Чому М.Костомаров назвав програмний твір Кирило-Мефодіївського братства “Закон Божий”?
  • Порівняйте бачення місця і ролі українців в програмних документах братчиків і декабристів.

Такі уроки навчають учнів самостійно шукати розв’язання проблемних дискусійних питань, забезпечують своєчасну підтримку всім учасникам дискусії, створюють атмосферу, яка виключає в учнів почуття невпевненості або дискомфорту.

Надаю перевагу тим запитанням, котрі допомагають розвивати історичне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, ведуть до пошуку та аналізу.

Наприклад: як ви поясните і оціните такий-то вчинок історичної особи? Які риси, властиві козакам, втілені в образі Байди? Ваш погляд на дії княгині Ольги після смерті князя Ігоря.

Вважаю, що формувати історичне мислення допомагають література, усна народна творчість та ін. Під час пояснення історичних фактів підкріплюю дані літературними джерелами. Вивчаючи тему “Правобережна та західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба” використовую художні твори: М.Глухенький “Колії” та В.Гжицький “Олекса Довбуш”, з яких учні дізнаються про трагічну і героїчну боротьбу народу і його ватажків за волю.

Цікавими для учнів є заочні подорожі, творчі роботи, виконання яких пов’язане не тільки з виступом, а й показом результатів історичного дослідження.

Популярним останнім часом став інтерактивний вид роботи – евристична бесіда в результаті проблемної ситуації або, як її тепер називають “мозкова атака”.

Цей діалог між учителем та учнями активізує творчі здібності учасників бесіди під час колективних висувань ідей та формувань контрідей.

Наприклад, вивчаючи тему “СРСР. Відновлені та нові незалежні держави” визначаю такі проблеми для обговорення:

  • Деякі політологи та історики, оцінюючи політику М.Хрущова, називають її “освіченим сталінізмом”? Чи згідні ви з такою оцінкою? Відповідь аргументуйте.
  • Радянська пропаганда зображувала М. Хрущова “борцем за справу миру в усьому світі”, а західна називала “Яструбом “холодної війни”. Яка з цих оцінок є більш правильною?
  • За всю історію дисидентського руху в СРСР нараховується трохи більше 1000 дисидентів. Чому радянська система вела з ними таку жорстоку боротьбу?
  • Яка з причин розпаду СРСР була визначальною? Під час проведення такої “мозкової атаки” з’ясовую рівень засвоєння учнями певної теми, а також пропоную новий аспект вирішення окремої проблеми.

Кожна із форм і методів навчання має як і свої переваги, так і недоліки. Проте добре їх поєднання створює сприятливі умови для активізації пізнавальних можливостей учнів, формування історичного мислення.

Для глибшого засвоєння навчального матеріалу використовую таку форму роботи як інтерв’ю. Вивчаючи тему “Трудове право”, даю учням завдання: взяти у своїх батьків або родичів інтерв’ю з таких питань:

  • Коли ваші батьки почали свою трудову діяльність?
  • Яка їх професія, спеціальність, кваліфікація?
  • Де вони набули свою професію?
  • Як відбувається прийом на  роботу?
  • Де працюють ваші батьки?
  • Які відомості заносяться в трудову книжку?
  • Коли і ким вона видається? Де зберігається?
  • Які нагороди мають батьки за свою працю?
  • Як повинен поступити працівник, який бажає змінити місце роботи?

Обговорення відповідей поглиблює знання учнів з Основ правознавства, викликає зацікавлення предметом, активізує їхні пізнавальні можливості.

Норми трудового права вивчаються на конкретних прикладах з життя та досвіду батьків учнів.

Цікавою формою роботи на уроках Основ правознавства є розігрування правової ситуації по ролях. Вивчаючи тему “Сімейне право”, пропоную учням Справи про..., в яких учні в ролях “судді”, “адвоката”, “потерпілих” розв’язують проблемні правові ситуації.

Наприклад, Справа про...

“Громадянка Павленко Марина має двоє синів 35 і 27 років, які виховувались бабусею, тому, що їхня мама була позбавлена батьківських прав. Зараз Марина хвора, їй 65 років. Не маючи засобів до існування, громадянка Павленко Марина звернулася до суду із заявою, в якій просить призначити аліменти зі своїх дітей у зв’язку з тяжким матеріальним становищем”.

Завдання: проаналізуйте випадок з громадянкою Павленко Мариною.

  • Чи вважаєте ви справедливим призначення аліментів матері, якби були синами Марини Павленко?
  • Які аргументи новели б ви на захист громадянки Марини Павленко, якщо би були її адвокатом?
  • Яке рішення ви винесли б у цій справі, якщо би були суддею?

З великою цікавістю учні розв’язують правові ситуації, які розвивають правове мислення, активізують пізнавальні можливості учнів, поглиблюють знання з основ правознавства. Наприклад, така ситуація:

“На уроці фізики учні Бабенко і Діденко не слухали пояснення вчителя, розмовляли, і, нарешті, затіяли бійку між собою.

Розгнівавшись, вчитель обізвав їх ідіотами і вигнав з класу.

Дайте оцінку діям учнів і вчителя.

Чи є тут порушення прав людини?”

Такі правові ситуації учні розв’язують методом групового інтерактивного навчання, адже досвід показує, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя, і набагато простіше – до ровесників.

Вважаю, що у груповій навчальній діяльності учні показують вищі результати засвоєння знань і формування вмінь, ніж під час роботи фронтальної. Вона має ряд переваг:

  • за той самий час обсяг виконаної роботи набагато більший;
  • формується вміння співпрацювати;
  • формується мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми.

Ставлячи перед учнями проблемні завдання, які сприяють розвитку логічного мислення, націлюю школярів на те, щоб вони не тільки просто розв’язували їх, а обов’язково доказували своє рішення. Якщо з умови виходить декілька висновків, то кожен з них необхідно доводити.

Наприклад, вивчаючи питання “Особливості відповідальності неповнолітніх”, пропоную дев’ятикласникам таку проблемну ситуацію:

“Два хлопчики стояли біля глибокої канави і заглядали в неї. Старшому Колі було 15 років, молодшому, Володі – 12. Пустуючи, Коля штовхнув Володю в канаву. І на все життя Володя залишився калікою через травму спинного мозку.

Хто повинен нести відповідальність за те, що сталося?”

Розв’язуючи це завдання методом “Мікрофон”, учні міркували так: Коля є неповнолітній, тому відповідальність за те, що сталося, повинні нести його батьки.

Проте ця відповідь неповна, бо в умові йдеться, що травма у Володі залишилася на все життя. Значить, за допомогою вчителя учні роблять висновок про відповідальність Колі за те, що сталося, з моменту його повноліття. Окремі учні визначали, до речі, що необхідно ще вияснити походження канави, в яку впав Володя. Якщо, наприклад, канава була залишена в результаті будівництва, то відповідальність за травму Володі повинні нести будівельники, які не забезпечили безпеку перехожих.

Розв’язання таких проблемних завдань загострює увагу старшокласників, їхнє мислення, а також має на них певних виховний вплив.

Отже, використання активних форм і методів навчальної роботи активізує розумову діяльність школярів, сприяє зацікавленню навчальним предметом, розвиває історичне мислення, вміння та навички, допомагає проявити особисте “Я”.

 
оценить статью
оценить статью
  • Currently 4.00/5
 
 
Другие статьи