10.01.2013



Виховний захід "Подружись із книгою"!


ТЕМА:  “ Подружись із книгою!”

МЕТА: Закріпити знання дітей про історію виникнення книги, як слід поводитися з книгою. Розвивати інтерес до художньої літератури і реставрування книг, удосконалювати усне мовлення.

       Виховувати любов до книги ,потребу в читанні, культуру читання,  прищеплювати знання та вміння бережливого поводження з нею.

      З’ясувати, чи уважно діти слухають і читають казки, а також як казка впливає на розширення світогляду. Активізувати розумову діяльність шляхом використання пошукових запитань, розвивати мовлення , кмітливість. Виховувати вміння працювати у колективі, підкорятися правилам гри.

ОБЛАДНАННЯ: Вислови про книгу, прислів’я. Ілюстрації до казок.

 

Вчитель: Дорогі діти, вчителі, гості! Сьогодні в нашій школі Свято Книги.

    Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. З дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує. Розповідає нам про історію рідного краю, звичаї, традиції.. Книга – мудрий друг і порадник, не вміючи говорити,  вона розповідає нам про пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. В ній зібрана мудрість усього людства, яка передавалася із покоління в покоління і дійшла до наших днів. 

      У незалежній Україні Свято Книги започатковано 22 лютого 1993 року. Засновниками його є :   Міністерство освіти і науки України та Товариство книголюбів України.   Тож ми сьогодні проведемо  виховний захід на тему: “ Подружись із книгою!”.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Книга:      Читачу! Я друг і супутник,

                                      Я книга твоя.

                       Завжди на дозвіллі де ти – там і я.

                       Ми добре з тобою проводимо час,

                       Чудова розмова триває у нас.

                       Навчаю відважним, правдивим рости,

                       Любити природу, свій край берегти.

                       Від малку ти мною звикай дорожить,

                       Без доброї книги тобі не прожить!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Дорогі вчителі і учні,

В нас сьогодні книжки свято!

Разом будем відзначати, 

Книгу – друга шанувати.

 

    Пісня  “ Свято книжки

 

1. В нашій школі зазвучало

“ Свято книжки!” , як сигнал.

За годину школа стала,

Як один читальний зал.

 

     Приспів:

Всі читають урочисто

І безвусі, й вусачі,

Скільки мешканців в селі

Стільки в ньому й читачів.

 

2. У автобусах читають,

Щось мугикають під ніс,

Сторінки перегортають

Під ритмічний стук коліс.

              Приспів:

3. За це свято в нашій школі

Так сподобались книжки,

Що кладуть донині діти

На ніч їх під подушки

             Приспів:

 

  1. Книги, книги на полицях,

завше тихо поміж книг.

Та яку  ти не розгорнеш –

то й легенда в кожній з них.

         То в одній синіє море –

       в іншій криється тайга.

       А ось в тій – Північний полюс,

       де морози і тайга.

Все, що серце і що розум

вік творили не один,

Повизбирувало людство

в книги – перли із перлин.

 

Вчитель: Діти, протягом всього навчання в школі ми говоримо про роль книги в житті людини. А як же виникла книга? Звідки вона прийшла до нас?

  1. Колись давно на землі не було книжок у сучасному вигляді, бо люди ще не вміли їх виготовляти. Сторінками найдавнішим книгам служили камені, стіни печер, сокири, посуд, щити.
  2. Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на сторінках – цеглинах багато напишеш? До того ж ці книги важкі і незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався у дорогу і брав із собою дві – три такі “ книги”, йому потрібен був…віз.
  3. З часом стали виробляти зручні і легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книгу виготовили у старовинному грецькому місті Пергамі – тому й папір із цієї шкіри назвали пергаментом. Але вони були дуже дорогі.
  4. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят. Отже, люди шукали матеріал, з якого можна було б творити книги, щоб вони були дешеві і простіші.
  5. У Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Спочатку його використовували лише на будівництві. А згодом додумалися так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді і  з’явилися сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручніше, але через кілька років такі “ книги” ламалися і розсипалися.
  6. Справжній папір,, на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька разів. Минуло ще багато років, поки з’явилося книгодрукування. У нашій країні це сталося у 16 столітті.
  7. Безмежна сила книги , бо без неї людина сліпа. Книга ж відкриває великий світ.
  8.              Дружба з книгою – це свято,

                  Не було б його у нас,

                  Ми б не знали так багато

                  Про новий і давній час.

  1. В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі ,-

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

  1.     Все ми в книзі знайдемо,

    Кращої не знаємо,

    Доброї і вірної подруги малят.

  1.          Книгу зрозумілу,

              Чесну, добру і сміливу

              Хлопчаки й дівчата –

              Хочуть всі читати!

  1.   Із малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба спати,

Їх ніяк не відірвати.

  1. Книга, друг ти наш незмінний,

Друг любимий з ранніх літ:

Пізнаємо Україну,

Пізнаємо цілий світ.

 

  1. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі ,-

Стільки книг на землі!

Є великі й малі,

Є легкі і важкі,

На полицях, в столі ,

Наші друзі – книжки.

  1.  В мене книжок багато –

І новенькі, і старі,

Як пішов у школу з татом,

Всі книжки віддав сестрі.

Хай вона сама читає

Про лисичку й журавля,

Хай вона тепер узнає,

Як багато знаю я.

  1. Коли вмієш сам читать –

Не треба мамі докучать

І до бабусі вже не йти:

“ Ну прочитай, мовляв, хоч ти!”

Сестру упрошувать не треба,

Щоб прочитала щось для тебе.

Ані благать, ані прохать,

А просто взять і прочитать.

  1.  Книги дружать з дітворою.

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

  1.  Бачить – не бачить,

Чує – не чує,

Мовчки говорить

Дуже мудрує.

Часом захоче –

Правди навчає.

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова,-

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді –

Річ коротенька –

Книжка та й годі.

 

Пісня “       Пісня “ Книжечка”

У школу завітали ми ,

Щоб здобувать знання.

А книжечка, як зірочка,

Чистенька і нова.

           Ой книжко, книжко, книжечко,

          Чистенька і нова,

           Для нас ти, книжко – книжечко,

          Знання всім принесла.

Книжки всі бережемо ми,

Щоб чистими були,

Щоб дітки інші вчитися

З них також тут могли.

          Ой книжко, книжко, книжечко,

         Чистенька і нова,

         Для нас ти, книжко – книжечко,

        Знання всім принесла.

 

19. Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

 

20. Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

 

21. Книжка – добрий вірний друг,

Книжка знає все навкруг:

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини,

Хто нам написав “ Кобзар”,

І який де правив цар,

З чого зроблений  коровай,

Чим славетний наший край.

 

22. Про всі звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу,

Вперше хто знімав кіно,

Де, коли, в якій країні

З’явилось скло,

Хто відкрив, яку країну,

І про неньку – Україну,

Хто прославився в віках,

Де жила тварина, птах.

 

23. Усе, чим ви цікавитесь,

Ви знайдете в книжках.

На всі питання – відповіді

На їхніх сторінках.

 

24. Сторінки, немов могутні крила,

Читай , лети на горду висоту.

Відкрили книгу – значить, ми відкрили

Нову країну – мрію золоту.

 

25. Як до живих джерел глибоких,

Ми припадаємо до книг.

Черпаємо снагу, неспокій

Та нездоланну правду з них.

 

26. Нас поведуть вони у мрію,

Щоб розпізнати суть буття,

Прийдешні нам шляхи відкриють

І стануть школою життя.

 

27. Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

 

Вчитель:  А зараз , діти, ми трохи відпочинемо і пограємо у гру. Я починаю речення – а ви його повинні закінчити.

  • Діти, звісно, вчаться в …. школі
  • А комбайн працює в …. полі
  • Ми лікуємось в … лікарні
  • А стрижемось в   … перукарні
  • Ліки беремо в … аптеці,
  • А книжки в … бібліотеці.

Вчитель: Діти, а чи знаєте ви правила користування книгою?

То ж давайте їх повторимо.

  • Бережи книгу – свою чи бібліотечну.
  • Мий руки перед тим, як брати до них книгу.
  • Не згинай у книзі сторінок.
  • Не роби на сторінках книг позначок ручкою.
  • Не виривай сторінок.
  • Не слинь пальці, коли перегортаєш сторінки.
  • Бережи книгу від вогню чи сирості.
  • Розірвану книгу підклей.
  • Виготуй закладку.
  • Книгу поверни в бібліотеку вчасно. На неї чекають інші читачі.

Молодці, діти, гарно знаєте правила, а чи ви їх дотримуєтесь?

Пісня “ Книга – наш найкращий друг”

Дорога нам книга кожна,

Нам без книг ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна!

Голоси дзвенять навкруг.

А як часом книга хвора –

Значить в тім вина.

Ми її підклеїм швидко –

Враз одужає вона!

Приспів:

 А – а – є у нас книги великі й малі

А – а – дуже веселі, а іноді ні.

А – а – вони навчають нас читати

А – а – і писати, й рахувати.

А – а – з ними цікаво нам завжди.

 

Вчитель: Сьогодні на наше свято завітають гості. Але хто вони – не

скажу . Ви повинні їх впізнати.

( Звучить музика. Заходить попелюшка)

Попелюшка: Добрий день, любі мої! Ви впізнали мене? Так я Попелюшка. Я прийшла, щоб привітати Вас зі святом.

( чути крик “ Допоможіть”, “ Рятуйте” . Вбігає Незнайко)

Незнайко: Ой, насилу врятувався!

Вчитель: Діти, у нас з’явився несподіваний гість. Ви впізнали його? Так, це Незнайко.  Здрастуй, Незнайко.

Незнайко: Добрий день.

Вчитель: А чому ти так галасував?

Незнайко: То я від злодія втікав.

Вчитель: Від якого злодія?

Незнайко: Від звичайнісінького. Хотів у мене капелюха вкрасти.

Вчитель: А навіщо йому твій капелюх?

Незнайко: Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова.

Попелюшка: Ой, Незнайко, не спіши. Ти ж нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко: Хто , я не читаю?

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них.

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки.

Від картинки до картинки.

Ну , а потім навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Д’Артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі

І збирали шампіньйони

Тридцять три богатирі.

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А крилатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки.

Від картинки до картинки,

Ну, а потім навпаки!

Попелюшка: Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав!

Незнайко: Ну от, знову з мене смієшся.

Вчитель: Досить вам сперечатися. Давайте краще зустрінемо ще одну гостю.

( Заходить Червона Шапочка і співає)

 

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо можна в школу нам прийти!

 

А-а – вчиться там діти великі й малі.

А – а – знань їм багато дають вчителі.

А – а – там навчаються читати,

А – а – і писати , й рахувати.

А – а – там цікаво нам завжди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель : Діти, ви впізнали хто це? Так, це наша улюблена Червона Шапочка. Здрастуй, Червоно Шапочко!

Червона Шапочко: Привіт усім. Я дуже рада побувати у вас на святі. Вгадайте, що в мене в кошику?

Незнайко: Відомо що. Пиріжки бабусі несеш.

Червона Шапочка: А от і не вгадав. Ніякі  там не пиріжки, а загадки для дітей.

Незнайко: О! Я так люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці.

Червона Шапочка: Тоді слухай.

           Не кущ, а з листочками,

           Не сорочка, а зшита,

           Не людина, а розповідає.

Незнайко: Що ж це таке? Не кущ – значить дерево. Не сорочка – значить – торбинка.

А у торбинці – плеєр. Вгадав?

Червона Шапочка: Ну ти й нагородив. Діти що це? (Книга)

Незнайко: А може ще одну?

Червона Шапочка:  Гаразд. Слухай.

          Невеличкий мокрий птах

          Ходить дзьобом по грядках.

Незнайко: Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв’яків на грядці шукає.

Червона Шапочка: Неправильно. Діти, що це? ( Ручка)

Ти Незнайко, краще помовчи, а діти хай відгадують.

          Білий зайчик стрибає по чорному  полю.   ( Крейда по дошці).

          Стоїть дім: увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. ( Школа)

Незнайко: От молодці. Звідки вони про все знають?

Вчитель: Це тому, Незнайко, що вони люблять книги читати.

Незнайко: Знаєте що я вирішив? Я теж буду багато читати – і тоді стану розумним.

Вчитель: Молодець, Незнайко. Всі казкові герої повинні бути розумними. Дякую вам за загадки. А зараз проходьте до залу будете нашими почесними гостями. А ми продовжуємо наше свято.

Вчитель: Я розповім вам історію, яка трапилася з однією дівчинкою. Звати її Ганнуся. Коли дівчинці було сім років, вона пішла до школи. Ганнуся була дуже старанною ученицею.

( Зявляється учениця з портфелем).

Ганнуся:  Я дуже добре в школі вчусь,

                  Уроків зовсім не боюсь.

                  Всі завдання вдома я роблю.

                  Бо учитись добре я люблю.

                  Я люблю книжки читати,

                  І писати, й рахувати,

                  І задачу я зумію розв’язати.

                   Математику й читання,

                  І письмо, і малювання –

                 Все завжди старанно буду я вивчати.

Вчитель: Так продовжувалось три місяці. Вчителі хвалили Ганнусю, а  мама  з татом не могли натішитися донечкою. Та одного разу трапилось ось що…

( Ганнуся сидить за столом, ліниво гортає сторінки)

 

Ганнуся:  Ой, знову ці уроки! Як мені вже набридло. Піду краще погуляю.

                  На дванадцять й досі я учусь,

                  Вчителів я більше не боюсь.

                  Вже не стану слухати я їх,

                  Бо читаю краще від усіх!

                  Я не хочу вже читати,

                  І писати, й рахувати,

                  І в альбомі я не хочу малювати.

                  Всі уроки остогидли,

                 Краще я піду на вулицю гуляти!

( Раптом зявляється Лінь)

Лінь: Яка хороша дівчинка! А як вона правильно міркує. Якраз мені і потрібні такі діти. Здрастуй, дитинко!

Ганнуся: Здрастуйте, бабуню. Ви хто? І як сюди потрапили?

Лінь: О, моє ім’я ти дізнаєшся пізніше. Головне те, що ми зустрілися. А що це в тебе? Книжечки? Зошити? Який жах! Почекай, ти ж втомилася. В тебе оченята хворі, щічки бліді. Яке нещастя. ( Співає на мотив пісні з мультфільму про  Крокодила Гену і Чебурашку)

               Ти не бійся, Ганнусю,

               Я -  старенька бабуся,

               І лихого тобі не зроблю.

               Я люб’язна й ласкава,

               Уладнаю всі справи,

              Бо гарненьких дівчаток люблю.

                   Приспів:

             Ну, навіщо ті уроки!

             Їх так довго й нудно вчить!

             Та у тебе ж від навчання

              Голова болить.!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

             Та покинь вже читати

             І не треба писати,

            Прибери ці огидні книжки!

            Краще йди погуляти.

            Там стрибають дівчата,

            З ними можеш погратись і ти.

                      Приспів:

Ганнуся: Ні, ти не бабуся, ти – Лінь. А я не лінива дівчинка. Я буду краще вчитися. Геть звідси.

Лінь: Що??? Ах ти , дівчисько. Треба звати на допомогу подругу. Двієчко! Двієчко! Ходи сюди.

( Зявляється Двійка, співає на мелодію “ Кузнечик”)

Двійка:      Я дуже гарна дівка.

                    Зовусь я просто Двійка.

                   У ледарів завжди я в щоденнику живу.

                   І вдень, і вночі , і в день , і в ночі,

                    В щоденнику живу.

                     Люблю я погуляти,

                     Погратись і поспати.

                     А от уроки вчити я зовсім не люблю.

                     Ні вдень, ні вночі, ні вдень, ні вночі

                     Я зовсім не люблю.

Ну, що, Ганнусю, будемо дружити з тобою?

Ганнуся:  Звичайно, ні. Більше  не позволю собі лінуватися, щоб ти ніколи не з’являлася в моєму щоденнику. Краще дванадцятки  отримувати. А для цього потрібно гарно вчитися, слухатися своїх батьків, поважати вчителів…

Вчитель: Діти, допоможіть Ганнусі. Що ще потрібно, щоб отримувати гарні оцінки?

Діти:         -  охайно писати  в зошитах;

  • вчасно виконувати домашнє завдання;
  •  читати художню літературу;
  • ходити до бібліотеки.
  • берегти книги, вчасно їх лікувати.

Вчитель:  Молодці, діти!  А зараз наші гості - казкові герої  виконають для вас

“ Марш юних книголюбів”

                                        “ Марш юних книголюбів”

Гей, хлоп’ята і дівчата,

Раз, два, три!

Всіх вітаємо зі святом.

Раз, два, три!

Я читач твій, книжко мила,

Бо знання велика сила.

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

                                                       Буде дощик, а чи спека,                                        

                                                       Раз, два, три!

                                                      Жде мене бібліотека,

                                                      Раз , два, три!

                                                      Поспішу до неї радо,

                                                      Як солдатик на параді,

                                                     Раз, два, раз, два, раз, два, три!

І одне я твердо знаю,

Раз, два, три.

Книжку гарну прочитаю,

Раз, два, три!

Про епохи і народи,

Про події і пригоди,

Раз, два, раз, два, раз, два, три!

                                                      Щоб почули нас далеко!

                                                      Раз , два, три!

                                                     Хай живе бібліотека!

                                                      Раз, два, три!

                                                      Вам здоров’я та удачі,

                                                      Віншуваннячка дитячі,

                                                      Раз, два, раз, два, раз, два, три!

Вчитель: Діти, а що буває з книгами, якщо їх не берегти? Давайте подивимося інсценівку про дві книги “ Давно знайомі”.

                                         Інсценівка “ Давно знайомі”

                      Зустрілися в одному домі

                      Дві книги, вже давно знайомі.

                      Одна із них новісінька була,

                     Як дзеркало, блищала,

                     Немов із магазину тільки – но прийшла.

                     А друга, навпаки, поганий  вигляд мала:

                    Була стара, пошарпана, брудна…

  • Яка ж бо ти красива! Молода! – Звернулась до колишньої сусідки.
  • А ми з тобою однолітки. Скажи, як ти себе так вберегла?
  • Нічого дивного, - та їй відповіла.
  • Мене зберіг такою господар мій, бо дуже шанував.

Він завжди бережно поводився зі мною,

А вже коли мене читав,

То тільки чистими руками

Завжди брав.

Охайним був, вимогливим до себе,

І своєчасно, як була у тім потреба,

Мене ремонтував.

Як бачиш, все робив обачно,

За це йому я дуже вдячна.

Мораль: щоб книги не старіли

І повсякчас могли нам слугувати,

Заздалегідь їх треба шанувати.

 

 

 

 

Книга:  Дорогі діти! Я – книга, від усього серця прошу вас:

  • не беріть мене брудними руками;
  • коли гортаєте мої сторінки, не слиньте пальців, не загинайте сторінок;
  • не малюйте на мені, і нічого не пишіть;
  • виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець – від цього я псуюся;
  • не кидайте мене будь – де, а кладіть завжди на певне місце.

 

  • А тепер я хочу, щоб ви мені дали обіцянку. Повторюйте за мною.

 Обіцяю не лінитись, добросовісно трудитись,

Педагогів поважати і оцінки гарні мати,

 Книги й зошити любити, берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути, щоб нічого не забути.

На уроках не жувати, не дрімати, і не спати,

І домашні завдання добре готувати.

Буду вчитись я сумлінно і поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти!

 

Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Вчитель: Людина, яка любить читати – щаслива людина. Бо навколо неї завжди багато розумних, вірних друзів. Ці друзі – книги.

    Тож будемо читати завжди. І хай не буде у нас жодного дня без книги, жодного дня без прочитаної хоча б однієї сторінки.

         

Ти можеш із другом своїм посваритись

І навіть, образившись, тиждень мовчать.

А книжка не сердиться, книжка не злиться,

Вона лиш добру тебе буде навчать.

І сонце ясніше засвітить для тебе,

І небо засяє таке голубе!

Тобі подружитися з книжкою треба –

І книжка ніколи не зрадить тебе.

                                  Танець з портфелями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  ВІКТОРИНА

 

Вчитель: Діти, мабуть, ви всі найбільше любите читати казки. Отже,  сьогодні ми проведемо з вами вікторину «   Кращий читач казок ", і перевіримо чи уважно ви читаєте казки?  Для цього нам потрібно поділитися на  дві команди. Кожна команда буде отримувати певні завдання. Але спочатку нам потрібно вибрати журі, яке буде нас оцінювати.  То ж  настройтеся на робочий лад і вперед…

І. Привітання команд

Вам було завдання придумати назву команди і її девіз.

  1. « Книголюби» Девіз: День без книги –що обід без хліба.
  2. « Читайлики» Девіз: Книгу читай – розуму набирай.

ІІ. Розминка. ( Кожна команда відповідає по черзі)

  • Хто пише книги? ( автор, письменник)
  • Хто оформляє книги? ( Художник)
  • Що написано на обкладинці книг? ( назва)
  • Як називають дітей, які люблять книги? ( Книголюби)
  • В школі ви учні, а в бібліотеці… ( Читачі)
  • Де починається життя книги? ( У лісі)
  • Як називається переписана від руки книга? ( рукопис)
  • Як називаються книги, які знають про все? ( Енциклопедії)
  • Як називаються забудькуваті читачі? ( Боржники)
  • Місце , куди їздив Айболить лікувати тварин? ( Африка)
  • Хто загубив кришталеву туфельку? ( Попелюшка)
  • Який овоч тягнули із землі всією сім’єю? ( Ріпку)
  • Яка була книжка у Буратіно? ( Азбука)
  • Що починається такими словами “Жили були…”( Казка)

 

ІІІ.  Конкурс “ Заморочки із бочки”

Я називаю групу тварин, а ви повинні назвати казку і сказати, яка тварина потрапила не до своєї казки.

Бичок, ведмідь, вовк, лисичка, кабан, зайчик. ( Соломяний бичок)

Мишка, жабка, зайчик, лисичка, кабан, вовчик, ведмідь, олень , собачка.

( Рукавичка)

Три сини, женці, кіт, осел, чаклунка, принцеса, король, людожер.

( Кіт у чоботях)

Дівчинка, жаба, жінка, їжак, ластівка, кріт, польова миша, метелик, єнот.

( Дюймовочка)

IV. “ Прислівя»  ( Яка команда назве більше прислів’їв про книгу)

  • Книга – друг і порадник.
  • Книга – джерело знань.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • З ручаїв – ріки, з книжок знання.
  • Розум без книги, як  птах без крил.
  • Книга не пряник , а дітей до себе манить.
  • Книга – ключ до знань.
  • Книга – міст у світ знань.
  • Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
  • Книгу читай – розуму набирай.
  • Одна книга тисячі людей навчає.
  • Золото добувають із землі, а знання із книжок.

 

V. “ До якої казки ілюстрація”

( Вчитель показує ілюстрації  до казок , учні повинні назвати казку)

 

VI. Конкурс “ Юний ерудит”

( Вчитель задає питання, учні повинні дати відповідь за 1 хвилину)

  • Хто допоміг Дюймовочці потрапити до теплих країв? ( Ластівка)
  • Дерев’яний хлопчик, якого заманили до країни Дурнів.( Буратіно)
  • Сидить у кошику дівчинка у ведмедя за спиною, він, сам того не знаючи , несе її додому.( Маша)
  • Чудові ліки для Карлсона.( Вареня)
  • Мала росточком, народилася в квіточці.( Дюймовочка)
  • Що купила муха на свою копієчку? ( Самовар)
  • З якого матеріалу колиска  Дюймовочки?.( Горіх)
  • Він на світі лиш один вилікує всіх тварин.( Айболить)
  • Як можна перевірити: справжня принцеса чи ні?( Підкласти горошину)
  • Мишенята, гарні хлоп’ята, бігають, грають – кота ображають.

     ( Леопольда)

  • Лисиця пригощала журавля чим? ( Кашею)
  • Хто вкрав Івасика Телесика? ( Баба Яга)
  • На кого перетворюється гидке каченя?( Лебідь)
  • Що приказував вовк, коли хвостом рибу ловив?( Ловись, рибко, велика превелика)
  • З чого зроблений Буратіно?( З поліна)
  • У якій казці зла мачуха відправляє дівчинку до зимового лісу по квіти?

      ( Дванадцять місяців)

  • Рятувальних Мухи – Цокотухи.( Комар)
  • Курка, яка несе золоті яйця. ( Курочка Ряба)
  • Який титул дав Кіт у чоботях своєму хазяїну? ( Маркіз)
  • Хто прогнав Козу – Дерезу з зайчикової хатинки?( Рак)
  • Замісила баба тісто та й спекла дідові…( Колобка)
  • Мишенят у казці “Колосок” звали…( Круть і Верть)
  1. “ Логічний ланцюжок”

( Діти одержують картки з логічними ланцюжками і відгадують казку)

Ішов, загубив,  лежить, біжить, питає, стали, жити.( Рукавичка)

Посадив, виросла, став, тягне, погукав, витягли.( Ріпка)

  1. Конкурс для самих малих учасників. ( 1 – 2 клас)
  1. Хто зїв Колобка?

А) Коза – дереза;

Б) пан Коцький;

В) лисичка;

  1. Хто пятим уліз до рукавички?

А) Кабан – іклан;

Б) Вовчик – братик;

В) Ведмідь – набрід;

  1. Чим пригощала Лисичка Журавля?

А) кашею;

Б) кашею з молоком;

В) курочкою;

  1. Скільки разів відмовлялися допомагати півнику Круть і Верть?

А) 5;

Б) 2;

В) 6;

  1. Що зварила кривенька качечка діду і бабі?

А) борщ з пампушками;

Б) вареники і узвар;

В) гарбузову кашу;

  1. Хто винен у тому, що Лисичка не приятелює із Журавлем?

А) каша з молоком;

Б) глечик із вузькою шийкою;

В) солом’яний бичок;

IX.    Конкурс на розвиток мовлення “ Назви одним словом”

 

  1. Назви одним словом:

                 Суп з рибою    .(Уха)

                  Рисова каша з м’ясом. ( Плов)

                  Той, хто живе поруч. ( Сусід)

                  Суха трава для тварин. ( Сіно)

                  Людина, яка пасе корів. ( Пастух)

                   Що печуть до  Великодня ? (Пасху)

  1. Заміни речення словом.

                 Той, хто слухає. ( Слухач)

                  Той ,хто дивиться. ( Глядач)

                  Той, хто довго спить. ( Сонько)

                  Той, хто продає ліки. ( Аптекар)

                   Той, хто пече хліб. ( Пекар)

                   Той, хто співає. ( Співак)

X. Пантоміма.

( Вчитель говорить кожній команді назву казки. Одна команда – показує це  за допомогою жестів і міміки, а інша команда – відгадує)

  1. Конкурс пісні.

( Вчитель називає  персонажа  із казки, діти співають пісню з даної казки)

  • Яку пісню співав Колобок?

( Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений,

Я від баби утік та від діда утік

Так і від тебе утечу)

  • Яку пісню співав Івасик – Телесик?

( Гуси, гуси, гусенята,

Візьміть мене на крилята,

Та понесіть до батенька.

А в батечка їсти й пити,

І хороше походити)

  • Яку пісню співала Мати – коза?

( Ой ви, діточки, козеняточка,

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мати прийшла,

Молочка принесла..)

  • Яку пісню співала Коза – Дереза?

Я Коза – Дереза , за три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу, тупу ногами,

Сколю тебе рогами, ніжками затопчу,

Хвостиком замету, тут тобі і смерть)

 

XII. Конкурс Загадок.

(команди один одному приготували загадки, загадують по черзі)

  1. Без рук, без олівця

Малює без кінця. ( Мороз)

                 2. Язика не має, а розуму навчає. ( Книга)

  1. Прилетіли гості,

Сіли на помості,

Без сокири, без лопати

Збудували собі хати. ( Птахи)

                4. Повзун повзе, голки везе. ( Їжак)

 

  1. Цока – цока на стіні.
  • Не спізнись, - кричить мені. ( Годинник)

            2. Не кущ, а з листочками,

               Не сорочка, а зшита,

               Не чоловік, а навчає (Книга)

3.Чорне сукно лізе у вікно. ( Ніч)

                     4. – Коли хочеш ти читати,

                          то мене повинен знати,

                         А коли мене не знаєш,

                         То нічого не вгадаєш. ( Букви)

 

ХIII.  Відгадай ребус.

( Кожній команді дається ребус, який потрібно прочитати)

 

 

 

 

 

 

 

XIV. Конкурс “ Склади казку сам”.

( Кожній команді дається завдання. Скласти казку, доповнюючи текст словами з трьох букв)

“ Жив був ( дід). У нього болів ( зуб).Зайшов він у ( дім). Хотів з’їсти

 ( сир).Раптом прилетіла  ( оса). Вона вкусила діда за ( ніс). Потім хотіла скуштувати ( мед).  Але побачила, що там сидить ( жук). Cтаренький зі злості копнув ногою ( мяч). Він потрапив жукові у ( око).Жук образився і полетів у ( ліс).От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець.

 

ХV. Конкурс “ Ми – актори”

( Діти заздалегідь приготували інсценізацію казки на сучасний лад)

“ Колобок”

“ Рукавичка”. Додаток 1

( Поки команди готуються – проводиться конкурс загадок для вболівальників)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XVI. Конкурс на кращий малюнок “ Моя улюблена казка”.

( Журі оцінює малюнки. Нагороджує переможців)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Діти, ось на цьому закінчується наша вікторина . Ви гарно працювали, старались, веселились. Отже, настав час надати слово нашому журі.

( Журі оголошує кількість балів ,що набрали команди, а також оголошує переможця вікторини та нагороджує грамотами)

 

На цьому наше свято закінчено. Дякуємо за увагу.

Дорогі гості прийміть подарунки на згадку про нашу школу, які діти виготовили своїми руками.

( Діти вручають подарунки гостям).

 

 

 
оценить статью
оценить статью
  • Currently 0.00/5
 
 
Другие статьи