27.12.2012



Виховна година: "Родино, родино..."


Мета: розповісти учням про важливість родинних зв’язків, встановити позитивний психологічний клімат у класі, сприяти зміцненню добрих стосунків між учнями та їхніми батьками, виховувати в учнів любов до своїх родин та повагу до сімейних традицій.

 

Звучить пісня «Родина, родина…».

         Учень: Вогнище родине

                  На світі білому єдине,

                  Як і Дніпрова течія,

                  Домашнє вогнище родине,

                  Оселя наша і сімя.

         Учень: Ми відтоді початки лічим,

                  Як муж з камінням і паліччям

                  За вітром кидався в догонь,

                  А жінка берегла вогонь.

                  Й слова житейські необхідні,

                  Що проростали, як зерня,

                  Вогнем освячені і рідні:

                  Горнутись, горниця, горня.

         Учень: Хоч їх походження і різне –

                  Немає в цьому дивини.

                  Та дух вітчизни, материзни

                  Несуть і досі нам вони.

                  В щасливі і важкі години –

                  Куди б нам не стелився шлях –

                  Не гасне вогнище родине,

                  В людських запалених серцях.

Учитель: Святинею людського духу, скарбницею благородних людських почуттів є сімя. людина смертна, але її рід, родина – безсмертні. За народними легендами, людина яка відцуралася свого роду, ставала вовкулаком. З давніх- давен народ осуджував тих, хто не виконує батьківських і синівських обов’язків.

Є скарби заховані в землю, є розташовані на поверхні, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належать: пам'ять роду, його звичаї, традиції, мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишивка, дідусева казка – вся наша родовідна пам'ять, наші символи, наша історія.

Отже, мета нашого свята – повернутися до нашої історії, звернутися до народної мудрості, вчитися на ній шанувати своїх батьків, розповісти про свій родовід та традиції родини.

Діти! Незалежно від того, хто ким стане в майбутньому і чи здійсняться ваші мрії, незалежно від місця проживання і матеріального забезпечення, кожен обов’язково стане батьком, матір’ю, виховуватиме своїх дітей. А в процесі виховання наслідуватиме своїх батьків, продовжуватиме сімейні традиції.

Звучить пісня «Виростеш ти, сину…»

Учень: Я прокидаюся рано –

            Й одразу, хоч ще не встаю,

            Тільки спросоння погляну –

            Бачу матусю свою.

            Мати – досвітня пташинка,

            Лиш засіріє – уже

            Ходить по хаті навшпиньки,

            Наче мій сон береже.

            Мати – то сонечко рідне,

            Сонечко, хоч і земне, -

            Слово її заповітне

            Гріє і живить мене.

Учитель: Існує старовинна легенда.

Був у матері один-єдиний син. Одружився він з дівчиною небаченої краси, але серце було в неї недобре. Не злюбила вона матері свого чоловіка і сказала йому: « Якщо хочеш, щоб я була з тобою, вийми серце із грудей своєї матері і принеси мені». Син убив матір, вийняв серце, поклав на кленовий листок і несе. Зачепився за камінець, упав, вдарився коліном. Заворушилося скривавлене серце і прошепотіло: « Тобі не боляче, синку?»

Така легенда створена народною мудрістю. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності лагіднішої, ніж турботи матері, більшої тривоги, ніж безсонні ночі і не зімкнені материнські очі. Материнське серце здатне відчувати біль дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя.

Звучить мелодія колискової

Учень: Пам’ятаю, ночами, як я був маленький,

            Мама називала мене сином дорогеньким

            І казала з ніжною любовю:

            «Підростеш ти, синку, вивчиш рідну мову,

            Не забудь, дитинко, пісню колискову.

             Підростеш, як колос, підеш поміж люди –

             Мамин рідний голос все з тобою буде.

             Батькові турботи, сад, і ліс, і поле…

             Не цурайсь роботи у житті ніколи.

             Не забудь стежину в рідний край до хоти,

             В будь-яку хвилину мати буде ждати».

 Учитель: Тато – суворий і вимогливий, а любов до дітей у нього стримана. Недаремно кажуть, що дітей треба любити так, щоб вони цього не знали, саме така є батьківська любов. Однак приклад батька, його слово, наказ були законом. Недаремно казали: «Не навчив батько, не навчить і дядько». Батьків приклад неодмінно засвоювався дітьми.

 Існує приказка:

«Яка гребля – такий млин,

Який батько – такий син».

 Учень: Грали ми у татовіз,

            У найшвидший татовіз,

            У найкращий татовіз:

            Їхав я, а тато – віз.

            Довго тато сперечався,

            Не бажав як слід пихтіти,

            Але потім розійшовся –

            Я не міг його спинити.

Учень: Збили шафу. Впало крісло,

            Стало нам в кімнаті тісно,

            Ми рушаємо на двір –

            Лише пил нам навздогін.

            Татовіз мій швидко мчить,

            Наче вітер він летить.

            Пригадати неможливо,

            Скільки ми чудес зустріли.

Учень: А додому поспішали,

            На порозі стріли маму.

            Вона дуже здивувалась:

            -Де ви були? Що тут сталось?

            «Потяг» швидко відповів:

            -Ми промчали сто країн,

            Подивились білий світ…

Учень: - Молодці, - сказала мама, -

            У пилюці без чобіт.

,

            Доки брюки не порвались.

            Кинули мене саму…

            -Отже так! – сказала мама. –

            У неділю я із вами

            Покатаюсь досхочу

            Ще й на місяць полечу!

Учитель: «Шануймо наших батьків!» - так вчить Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та довголітнім ти був на землі».

Звучить пісня «Душі криниця».

Учитель: Здавна існує традиція зберігати і передавати з покоління імена та пам'ять про своїх предків. І учні нашого класу спробували намалювати генеалогічні дерева своїх родин. У когось на дереві дванадцять, а у когось значно більше. Давайте зараз звернемось до своїх родоводів. Що ви бачите на ньому? (Сильне, могутнє дерево).

А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати в корінь? (Воно завяне, всохне).

А чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння? (Дає соки земні. Дерево бере сили від землі корінням).

Ось і в словах пісні що співає Ніна Матвієнко, йде мова про родине дерево: З роду в рід кладе життя мости,

    Без коріння саду не цвісти,

    Без стремління човен не пливе,

    Без коріння сохне все живе.

Звучить пісня «Сік землі»

Учитель: Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. Вони тяжко страждають, якщо їх дітей спіткало лихо, розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, коли бачать, що їхні діти виросли порядними людьми.

Тому допоможіть мені створити наказ.

Наказ дітям

Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого (щастя).

Все, що дають тобі батько і мати, - це їхня (праця), піт, утома. Умій (цінувати) працю батьків. Найбільше щастя для матері і батька – твоя (любов, прагнення) до науки, (повага) до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – це велике (горе) для твоїх батьків.

Любити їх це означає приносити у дім (мир і спокій). Твоя сімя – це не тільки батько й мати, це й ви. Це твоя (поведінка), твої (вчинки). Запитуй у батька і матері (дозволу) на те, чого без них робити не можна, або ж безтактно. Бути хорошими дітьми означає – не (допустити), щоб життя батьків було отруєне твоїми (поганими) вчинками. Умій віддячувати батькам. Близько приймай до (серця) найважчі душевні муки батька і матері, їхня хвороба – твоє (горе), їхні невдачі, неприємності на роботі – твоя (біда). Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість (сина чи дочки). Будьте ж гідними своїх (батьків)!

Учень: Українська родина

            На слово щире і поміч багата.

            Коли гість завітає до хати,

            Його словом словом і хлібом вінщують

            І здоровя та щедрої долі бажають,

            Гарних діток і статків у хаті,

            Вірних друзів і років багато.

Учень: Хай вам доброю згадкою буде

           Цей шматок короваю святого

           Про родину нашу шкільну,

           Про широкі наші дороги

           І про наші родинні зв’язки –

           Де у вузлик єдиний сплелися,

           Об’єднались навіки

           Учні, вчителі й батьки!        

 Звучить пісня «Батьківський дім» у виконанні Л. Лещенка.

 

           

                     

 
оценить статью
оценить статью
  • Currently 0.00/5
 
 
Другие статьи