11.12.2012



Виховна година. Леся Українка-велика поетеса


 

Тема:   Безсмертна Леся Українка була і є, повік жива.

     Мета: Розширювати знання учнів про життя і творчість Лесі Українки; формувати вміння відчувати емоційний зміст поезій, зв”язно висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів; викликати захоплення великою силою волі поетеси.

    Обладнання: портрет поетеси, фотографії Лесі Українки, виставка книг, картки зі словами.

 

Хід заняття

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

      ( На дошці вислів )

                           Відкриймо їй серце відверте і чисте,

                           Відкриймо їй душу незламну,

                           Вчитаймось в Лесине слово іскристе

                           Очима живими та ясними.

                                                      ( Олена Журлива )

Вчитель: Про кого написані такі слова?

   Чому серед славних імен нашої історії Україна найбільше шанує Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку? Не пролили вони крові доброї на полі слави, не вибороли народові за свого життя свободи й незалежності, не примножили земель власної держави. А проте вони славніші від багатьох відомих мужів та прославлених лицарів меча. Славніші, бо завжди живі, завжди промовляють до нас, і на їхній голос озивається наша душа. Дорожчі нам, бо живуть у нашому серці, як і власний голос нашого сумління і нашого світогляду. Шевченко, Франко і Леся Українка житимуть доти, доки живе народ, який їх породив, бо саме вони є виразниками його прагнень.

Сьогодні ми присвячуємо нашу виховну годину безсмертній поетесі Лесі Українці.

Учень.     У нашім залі на столі

                      Портрет стоїть у рамі.

                      Він всім знайомий –

                      І мені, й татусю, й мамі.

                           З портрета дивиться на нас

                           Землячка – поетеса.

                           Це – гордість нашої землі

                           Нескорена, незламна Леся.

Учень.   139 років тому на Волині у Новгород – Волинську (нині це Житомирщина) у сім”ї Косачів народилась донька Лариса. Синьоока, білява дівчинка (показує портрет) з душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим характером сильним, волею незламною. Мама називала її Лесею.

Учень:   Батьки Лесі переїхали до Луцька на Кафедральну вулицю, де й досі стоїть цей будинок, а навпроти збереглося дерево, під розкішними кронами якого любила відпочивати Леся. Саме в Луцьку , коли їй виповнилось 9 років дівчинка почала писати вірші. І були вони такі гарні, що їх почали друкувати.Свої вірші дівчинка підписувала так: Леся з України. З того часу її стали називати Леся Українка. Дуже любила Леся українську природу. (вірш “Струмок”)

                          З гір на долину

                          Біжу, стрибаю, рину!

                          Всі гребельки зриваю,

                          Всі гатки, всі запруди,

                          Що загатили люди,-

                          Бо весняна вода,

                          Як воля молода!

Вчитель:Хто уважно слухав, той зуміє відповісти, яка ж вона –

Весняна вода? (швидка, весняна, весела)

    Тане сніг і дзвенять струмочки на початку весни. Леся Українка дуже любила весну, коли все співає , цвіте. Про це вона писала у своїх віршах.(вірші читають діти )

         Стояла я і слухала весну.

         Весна мені багато говорила,

         Співала пісню дзвінку, голосну,

         То знов таємно – тихо шепотіла.

             Була весна весела, щедра, мила,

             Промінням грала, сипала квітки.

             Вона летіла хутко, мов сто крила,

             За нею вслід співучії пташки.

Учень. Коли Леся була маленькою, вона разом з батьками і сестрами посадила садок: яблуньки, грушки, вишеньки. Мабуть згадкою про той садочок, про дитячі роки і став вірш “ Вишеньки а композитор Я. Степовий написав до нього музику. (діти читають і співають вірш ).

Вчитель:  А от коли відспіває , відгомонить красне літечко, яка пора року приходить? (Осінь) Так, а восени часто іде дощик, дуже сумно всім від такої погоди. Послухайте вірш “Дощик”.

                               Дивлюся ранком –

                               Вже заволочено серпанком

                               Сіреньке небо, далі став

                               Помалу й дощик накрапати

                               І вогким холодком до хати

                               Зайшов притихлий вітерець.

Учень. Як гарно пише про рідну українську природу Леся Українка. Як ніжно вона пише про дитину в своєму вірші “На зеленому горбочку”.( читання вірша ).

                              На зеленому горбочку

                              У вишневому садочку

                              Притулилася хатинка,

                              Мов маленькая дитинка,

                              Стиха вийшла виглядати,

                              Чи не вийде її мати.

                              І до білої хатинки,

                               Немов мати до дитинки,

                               Вийшло сонце, засвітило

                                І хатинку звеселило.

Вчитель: Для дітей Леся Українка писала вірші, казки. Давайте пригадаємо казку про горобчика, який хотів навчитися розуму. Як називається? (Біда навчить). Яке прислів”я ви запам”ятали зцієї казки? (Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.)

Вчитель: Леся Українка дуже любила вишиванки, сама вишивала.  (показую портрет). В 6 років вона навчилася вишивати і вже тоді задумала вишити батькові сорочку. Ще маленькою Леся любила народні ігри, забави.

Учень.  Леся Українка ніколи не вчилася у школі, але була дуже освіченою людиною. Всьому її навчила мама. Вона знала 8 іноземних мов. Дуже гарно грала на фортепіано.

Вчитель:  А зараз ,діти я хочу вам розповісти про Лесину маму, добру і ніжну жінку. (Показую портрет Олени Пчілки). Леся її дуже любила і про все її розпитувала. Адже її мама була дуже відомою жінкою – письменницею. Її звали Олена Пчілка.

   Мама співала своїй донечці пісні, а маленьким братикам та сестричкам – колискові. Леся Українка теж складала колискові пісні. Одна з них – “ Місяць яснесенький”, а музику до неї написав композитор Я. Степовий.

Учень.  Леся Українка прожила тяжке життя. Коли їй було 11 років вона простудилася на святі Водохреща і захворіла на страшну хворобу – туберкульоз кісток. Дівчинка дуже мучилась, страждала, але нікому не жалілась. Вона так писала:

                          Як дитиною бувало

                          Упаду собі на лихо,

                          То хоч в серце біль доходив

                          Я собі вставала тихо.

                          “ Що болить?” –мене питали

                          Але я не признавалась,

                          Я була малою горда,

                          Щоб не плакать я сміялась.

Учень.  Батьки возили Лесю на море, вона там лікувалась. Послухайте, як Леся писала про море:

                           Вже сонечко в море сіда.

                           У тихому морі темніє

                           Прозора глибока вода

                           Немов оксамит , зеленіє.

Вчитель:  Які гарні слова в цих віршах. Леся полюбила море. Але де б вона не була, завжди пам”ятала, що вона українка, сумувала за рідним краєм.

   А на якій землі живемо ми? Так ми живемо в Україні, це наша рідна Батьківщина, наша рідна земля і ми з вами теж її любимо, як любила свою Батьківщину Леся Українка, її пісні, чудову українську мову, українські традиції. Ми – земляки славетної поетеси Лесі Українки, і цим можна пишатися, адже Лесю знабть і люблять в усьому світі. Видатні поети ніколи не залишають нас. Вони відходять у безсмертя.

                             Не стерлась райдужна сторінка,

                             Не вмерла пісня лісова,

                             Безсмертна Леся Українка

                             Була і є, повік жива.

                                                      Олена Журлива

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжнародний математичний конкурс

 
оценить статью
оценить статью
  • Currently 5.00/5
 
 
Другие статьи