Урок з позакласного читання. А.Ворфлик.Життя, віддане рідному слову.

Урок з позакласного читання. А.Ворфлик.Життя, віддане рідному слову.


Клас: 9

Тема уроку: Анатолій Ворфлик. Життя, віддане рідному слову.

Мета : ознайомити учнів з постаттю А.Ворфлика, його життєвим  і творчим шляхом, розширити знання учнів про літературну діяльність поета  на прикладах його поезій; сприяти розвиткові мовлення дев'ятикласників, їх творчих здібностей, умінню аналізувати вірші, висловлювати власні думки та власну оцінку прочитаного; засобами поезій виховувати у учнів любов до прекрасного, до рідного слова, до неньки – України.

Обладнання : аудіо записи музики ,аудіо запис інтерв'ю,  слайди, портрет поета, Тлумачний словничок уроку,  збірки поезій А.Ворфліка, картки – завдання із віршами.

Тип уроку: урок – усний журнал з позакласного читання.

 

На дошці: портрет А.Ворфлика, запис

                              

                                    Анатолій Ворфлик   – відомий  поет Дніпропетровщини, 

                                                          літератор, журналіст, громадський діяч,  

                                                               член Спілки письменників та Спілки

                                                                      журналістів України.

                                                                           

                                   ‹‹ …робив я гарне і відважне ,

                                      Зумів перебороти зле й продажне.››

                                                                                  Анатолій Ворфлик                          

                                   

 

                                                          Хід уроку

I. Організаційний момент.

( Звучить музика , вчитель читає вірш)

Україна золота,

чарівна сторона!

Рідна земля,

квітами травами заквітчана.

Скільки поетичних слів

придумали люди,

щоб виявити любов до свого краю,

де народилися і живуть!

-         Немає життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це Мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

   -  У вас гарний настрій, є бажання пізнавати і ви готові отримувати нові знання. Тож уперед!

II. Вступне слово вчителя

 - Протягом тисячоліть українські поети , письменники оспівували красу і велич української мови, рідної землі. Анатолій Васильович Ворфлик – відомий на Дніпропетровщині поет, літератор, журналіст, його вірші вивчають в школах Дніпропетровщини. Але все це завдяки великої любові до України.

III. Повідомлення теми, мети уроку.

 - Анатолій Ворфлик. З таким мелодійним ім'ям не можливо було не стати поетом. Сьогодні сторінками усного журналу ви дізнаєтесь багато цікавого про цього дивовижного поета, який багато років мешкав і творив  в нашому місті, порините в світ його поезій.

IV. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про А.Ворфлика?

- Які його поезії читали ?

V. Розширення  та доповнення знань

     1. Біографічна сторінка.

 Вчитель: Народився Анатолій Васильович Ворфлик 3 червня 1942 року в мальовничому селі Іванівка Світловодського району , що на Кіровоградщині. Писати вірші почав у п'ятирічному віці. Виховувала, ростила хлопця сама мати – Хотина Федорівна Панченко, розумна, освічена, добросердна. А батька, Василя Івановича, родом із Сумщини, - не пам'ятає: загинув у воєнній хуртовині. Жодних вістей, ані документів, ані світлини. Кількаразові всесоюзні спроби розшукати нічого не дали, як і запит до Міжнародного Червоного Хреста. Осиротіла стара хата під солом'яною стріхою над ставом край села.

( слайд : Домівка із солом'яною стріхою )

 

                                                                

Таємнича природа, нелегкі хлоп'ячі роздуми  про життя та світ , про власну сирітську долю щемили серце. Але затишок удома зігрівав його серце . Ікон в хаті не було, мама вірила у Бога, відтак до церкви не ходила . Вона була натурою поетичною, ліричною, виховала в ньому любов до пісні, малювання, можливо, саме завдяки їй Анатолій знайшов своє покликання. Поряд із евангельськими текстами в хаті висів портрет Тараса Шевченка, а також картина ‹‹ Петро і Наталка ›› ( за І.Котляревським). На столі лежав зачитаний ‹‹ Кобзар ›› - вірна опора в житті.

Після закінчення школи Анатолій Ворфлик  працював у колгоспі їздовим, обліковцем тракторної бригади, чабанував, про що написано у поезії

‹‹ Чабанівський світ ››:

Бур'яняться толоки, забиті вітрами і ратицями,

З них степи починаються – з них , а не з нас.

  Учень: Будучи студентом відділення україністики філологічного факультету Харківського державного університету запоєм читав поезії І.Драча, В.Симоненка, Б.-І. Антонича, В.Стуса. Велике враження справляли зустрічі студентів з М.Рильським, О.Гончарем. У сусідній кімнаті гуртожитку на

вул. Студентській мешкав Григір Тютюнник. 1966 року закінчив університет.

Перебравшись 1970 року до славетних Жовтих Вод і провчителювавши, потягнувся до журналістики – був кореспондентом багатотиражки, відповідальним секретарем міської газети , очолював міську літературну студію ‹‹ Пошук ››. Рясно друкувався в обласних колективних збірках

журналах, газетах, аж до ‹‹ Літературної України ››.

   Учениця: Анатолій Ворфлик  багато років укладав словник живої української мови, збирав фольклорні матеріали. Лексикограф і фольклорист.

У серпні 1989 – го року організував і очолив у м. Жовті Води Дніпропетровської області  осередок Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, згодом і осередок Народного Руху України.

    З нагоди 20 – річниці Народному Руху України А.Ворфлика було нагороджено орденом  ‹‹ За мужність ››III ступеню.

Народному Руху Украины - 20 лет

( слайд : Народному Руху України 20 років…)

Анатолій Васильович - член Спілки журналістів України ( з 1984 року)  і Національної Спілки письменників України.

7 вересня 2011 року пішов з життя поет, літератор, журналіст , громадський діяч Анатолій Васильович Ворфлик.

2) сторінка ‹‹ Публіцистична ››

      Бібліотекар:  Творчість поета охоплює усе його життя – він писав про дитинство, війну, про рідних людей, про кохання, про Україну. Серед його публікацій понад сімсот поезій у різних виданнях Києва, Харкова, Кіровограда, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Світловодська, Жовтих Вод.

У світ вийшли його поетичні книги ‹‹ Осінь в Іванівці ››,‹‹ Поріг ››,

 ‹‹ Чорнокрилий час ››,‹‹ Кущики деревію››.

Минулого року вийшов в світ  п'ятитомник поезій А.Ворфлика ‹‹ Літорості ›› із вступним словом голови Дніпропетровської обласної організації Національної Спілки письменників України Лесі Степовички.

Чому саме таку назву отримав п'ятитомник ? Що таке ‹‹ літорості ›› ? Поет пояснив так:

- Літорості або літоростки - це ті гілочки на дереві, які вироста­ють протягом літа — з весни до осені. Або ще коли спилюють де­рево і потім підраховують кількість років — скільки це дере­во прожило. Оці кільця річні,вікові, називаються «літорості».Теми, які мені усього ближче – це філософське осмислення життя, лірика.

      Тож літорості — це роки творчої діяльності поета, кожен том охоп­лює певні роки життя.

( виставка книг Анатолія Ворфліка)

3) сторінка ‹‹ Поетична ››

Вчитель:      Поезія А.Ворфлика – це роздуми над вічними життєвими цінностями, які є актуальними будь – якого часу. Його вірші наскрізь пронизані любов'ю до людей, рідного краю з його героїчною і трагічною історією, до рідної хати, природи, матері. Особливо цікава читачам інтимна лірика Анатолія Ворфлика: це – спогади про матір, чуйну, щиру, люблячу, це і гіркі спогади про батька, якого ніколи не бачив.

Учень:

Спогад про маму (уривок)

Наша біла ошатна хата,

Мов у яві наснилась мені,

Як лелека ота крилата,

Що на луках в самотині.

А навколо горби зелені

Підіймаються в небеса.

І роти, дуби та клени -

 краса, і небес яса.

І виходить матуся з хати,

На вулицю вівці жене,

Намагається щось сказати?

Чи до себе кличе мене...

Його вірші, мужні й щирі, звучать му­шкою чарівної пори, коли людина осягнула сенс життя. Він бачить і веселкове кільце кольорове та вогні вечірніх сумувань, і барвінки та спориші, й батьківські шати, чує шепоти Ерота і мовить великі слова: кохання - то криниці копання.

4) сторінка ‹‹ Практична ››

а) - робота в групах:

     Вчитель: Зараз вам необхідно виконати таке завдання: прочитайте вірш , надрукований на картці, визначте його тему і виразно прочитайте дану поезію.

Картка 1.

Уроки чесності

Якби давало нам частіше

Уроки чесності життя,-

В нас , певне, все було б

                       простіше

й ми все робили б до пуття.

І все було б , як і годиться.

І був чіткішим кожен крок,

І не стояла б одиниця

За кожен вірності урок.

Картка 2.

Вірність

Я так рідко пишу тобі нині,

Я  так мало тебе веселю.

Та признаюсь тобі , як людині,

Що тебе над усе я люблю.

Не туди мене настрій штовхає,

Куди хтось би пішов за любки.

Але той тільки вірно кохає,

Хто ще вірить у власні зірки.

Картка 3.

Озерце вікової долі

Озерце з вербою в янівському полі.

Озерце моєї вікової долі.

Перекинься , вітре, з голови на ноги,

Поверни колишні молоді дороги.

Стань серед долини,

                    між горбів розвійся,

Піднімись, як сонце,

                    пролунай, як пісня.

В янівському полі озерце з вербою,

Плакатиму вічно тихо за тобою.

Картка 4.

Мотив важкого і легкого хліба ( уривки )

Той і в смутку регочеться,

Той і в радості зблід.

Легко жити , як хочеться,

Важко жити, як слід.

Легко вільною волею

Всюди сипати сміх.

Важче жити по – своєму

Й бути добрим для всіх.

…Ми йдемо,ми, щось значимо.

Добре знаємо ми:

Легко жить по - мавп'ячому,

Важче бути людьми.

 

б) Анатолій Ворфлик — дитина війни, що забрала в нього батька. Тому ця гіркотна тема не зникає з його творчості упродовж років, де він спо­відує добро і любов.

 

      Жовтоводський мотив

Білі сумні ковили, наче крила, —

В мріях і в пам'яті коло могили...

Дайте нам сили!

Зашелестить ковила біля хати,

Коні козацькі зупиняться. Мати

Вийде стрічати.

Стане, заплаче. З глибокої ночі

 Не усміхнуться вже синові очі,

Очі пророчі.

Білі сумні ковили, наче крила, —

Волю, закопану в чорні могили,

Савани вкрили.

Де ти, козаче, та де ти, соколе,

Де провідник  української долі

    Високочолий?..

Не заростайте, шляхи, будяками

Перед Богдановими козаками —

Вийтесь віками!                                          

                                                       Анатолій Ворфлик

-         бесіда за змістом:

Чи сподобався вам вірш?   Чим саме?                                       

Чи всі слова зрозумілі?

Тлумачний словничок :

Ковила – трав'яниста степова рослина родини Злакові із вузькими листками та  квітками, зібраними в пухнасті волоті.

Савани – степи з окремими деревами та чагарниками.

 

Що ви побачили, відчули, слухаючи поезію?

-         намалюйте словесну картину того,що уявляли, слухаючи цей вірш;

-         порівняйте створені вами асоціації з тими, що вжиті автором у вірші;

Асоціації: рідна хата,мати, ковили, коні, сум, козаки, могили, шляхи, пам'ять.

-         мовчазне читання учнями вірша;

-         виразне читання вірша учнями;

-         знайдіть засоби художньої творчості : епітети, порівняння, звертання;

-         визначте час подій, відображених у поезії,  ідею вірша.

     У цьому творі відображені події далеких козацьких часів, якими захоплювався А.Ворфлик, якими славетне  місто Жовті Води , зокрема битвою військ на чолі з Б.Хмельницьким  з поляками в 1648 році,в  якій українські козаки отримали перемогу.

(Звучить аодіозапис , вчитель звертає увагу учнів на екран( показ слайдів)).

( слайд : Пам'ятник героям Визвольної війни українського народу 1648 – 1654 років)

( слайд : ‹‹ Богданів›› курган. Опорна стіна з природного каменя й горельєф із епізодом історичної битви .)

      

   Часи становлення творчої особистості А.Ворфлика для нас такі далекі, але ті духовні цінності, які він проніс через роки і передає сьогодні нам – вічні і близькі . Кожен його вірш – це життя, філософське осмислення позиції автора, громадянської свідомості, ідеології сучасної людини.

    5) сторінка ‹‹ Інклюзивна ››

           Вчитель : Зараз ви почуєте інклюзивне інтерв'ю з Анатолієм Ворфликом газеті ‹‹Жовтоводські вісті››.

( на екрані  портрет поета,  текст інтерв'ю, звучить аудіо запис)

Анатолий Ворфлик

-         Чому я пишу лише українською мовою?

    Це принципове життєве питання. Я народився у селі Іванівка    Кіровоградської області, де російська мова не вживалася, і я завжди відчував національний дискомфорт, говорячи російською. Думав, чому усі живуть, як люди, мають рідну мову, на ній розмовляють, чому ми позбавлені цього?Коли я вступав до вузу у Білорусії,  мені навіть дозволили складати  іспити українською мовою.

-         Звідки ідуть витоки моєї поезії? На чому ״ стоять" мої вірші?

Почав писати я дуже рано, у п'ять років. Мама хотіла , щоб я рано цьому навчився. І зошиток мій, який потім, на жаль, загубився, увесь був списаний, бо писав про те, як поверталися додому молоді фронтовики, про червону школу, що лякала мене в дитинстві, про надзвичайну природу: ставок в городі, високі пагорби, річку Березівку, журавлів, ліс. Ось на чому стоять мої вірші, ось ті образи, що пройшли крізь усю мою поезію. Писав я так до четвертого класу, а тоді замислився, можливо, це несерйозне заняття, і трохи закинув це діло, але повернувся до поезії у восьмому класі. Ось тоді вже почалося добре віршуватись.

    Микола Миколаєнко  відомий український поет, прозаїк писав :

 ,, У його віршах дзвенить його душа, як чарівна струна, а сам він натхненно співає українську щиру пісню. Поет приходить до читача з міцним переконанням, що життя кожного - не випадковість, воно нам дароване Небесами, маємо його цінувати й подіяти.

Він каже людям: ‹‹…робив я гарне і відважне,

                                      Зумів перебороти зле й продажне.

Найбільше диво на планеті - це ми! То ж не робімо собі зла, ловімо Синю Птаху Щастя.››

VI. Підведення підсумків уроку

 Вчитель: Про значення життя  та значення праці всього життя А.Вофліка можна сказати словами його ж вірша:

 ‹‹Не все ще гарно, є ще люди злі.

   Ще треба довго чистити планету.

   Та й добре, що живуть поети

   На цій каштановій землі…››

1.    Вправа ‹‹Мікрофон ››.

Продовжити речення ,, Я думаю , що поезія Анатолія Ворфлика цікава, тому що …   ".

VII. Домашнє завдання : підготуватися до виразного читання , аналізу вірша  ‹‹ Жовтоводський мотив››.

 

Нравится