Саницька Тетяна Владиславівна
Администратор, Учитель

 
18.05.2012



Стратегія школи – розвиток творчої інноваційної особистості як засіб забезпечення високого рівня навченості школярів.


 

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язок цієї задачі органічно пов'язаний з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати з сучасною технікою. У "Концепції фізичної освіти у середній загальноосвітній школі України" зазначено: ''Концептуальною основою навчання фізики повинно стати формування особистості, а не носія тільки певної суміші знань, формування людини, що живе і працює у світі техніки і складних технологій. Це означає, що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи цього засвоєння, на зразки та способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання так званого "планетарного мислення". Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості". На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі державні та відомчі директивні документи України.

1.1. Поняття творчості

Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.

Слово творчість в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.

Генезис поняття творчості

У психологічній літературі відмічаються перші спроби створення теорії творчості. В часі вони припадають на межу між XIX та XX століттями. Одним із перших авторів теорії творчості був С. О. Грузенберг. Але навіть він сам не зміг назвати свою теорію науковою. З його ж точки зору це скоріше було зібрання окремих фактів та випадкових емпіричних даних, які були взяті із фізіології нервової системи, невропатології, літератури, мистецтва тощо.

В наш час поняття творчість є категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін.

У Філософському словнику дається таке означення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності"

Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.

Психолог А. Г. Спіркін розглядає творчість як "мислительну і практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу та духовної культури ." [22, с. 322]. Як бачимо, дане визначенням творчості вже прямо стосується творчого рівня пізнавальної та наукової діяльності.

"Творчість, - пише М. М. Амосов, - це створення нових моделей та втілення їх через функціональну активність в матеріальні речі або ж у матеріальні моделі - книги, малюнки і т. д".

Н. Роджерс, яка займається експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що "творчоскість подібна волі, спробувавши її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити без неї. Це трансформуючий, цілющий процес.  Коли накладаються обмеження на нашу творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо".

1.2. Мотиви творчості

Будь-яка діяльність має свої мотиви. Ці мотиви іноді не видимі зовні, але вони все рівно існують. Справжній художник, композитор, поет, винахідник не може не творити. Творчості як вершині людської діяльності підпоряд­ковується все їхнє життя.

Одним із перших психологів, які спробували знайти витоки творчості, є 3. Фрейд. Отже, наскільки це можна зрозуміти із сказаного вище, під мотивами творчості відомий всьому світу психолог бачить прагнення людини, яка увійшла у конфлікт із зовнішнім світом, реалізувати свої фантазії через вияви творчості. Творчість для певної категорії людей є, немов би, тією підсвідомою діяльністю, яка, з одного боку, обмежує реальний, такий що пригнічує, контакт суб'єктів із зовнішнім світом, але дозволяє здійснювати цей односторонній контакт з тим же довкіллям, що стає умовою реалізації їх здібностей.

Мотивами творчості може бути й прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та встановлення гармонії між його об'єктами. Якщо народжується людина із задатками до відчуття гармонії, то після перетворення цих задатків у здібності за певних обставин людина зможе творити. Людина, яка тонко відчуває гармонію, буде завжди реагувати й на відхилення від неї, тобто вона буде відчувати й дисгармонію. Це відчуття дисгармонії й спонукає людину до пошуків шляхів її усунення, тобто досягнення гармонії. Саме цим можна пояснити поведінку певної категорії людей (справжніх творців), які у всьому помічають відповідні проблеми (дисгармонію) і пропонують шляхи їх розв'язання (приведення до стану гармонії).

1.3. Процес творчості

В самому процесі творчості психологи виокремлюють два аспекти особистісний і процесуальний. Особистісним аспектом передбачається наявність у суб'єкта задатків, здібностей та нахилів, володіння ним відповідною інформацією та практичними вміннями. Процесуальний аспект творчості зв'язаний з мисленням, інтуїцією, уявою, розумовою активністю.

Співвідношення інтелекту та творчості

Існує як мінімум три підходи до проблеми творчих здібностей:

1. Як таких творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає в якості необхідного, але недостатньої умови творчої активності особистості. Головну роль у детермінації творчого поводження грають мотивації, цінності, особистісні риси (А. Танненбаум, А. Олох, Д. Богоявленская, А. Маслоу). До числа основних рис творчої особистості ці дослідники відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність у невизначених і складних ситуаціях.

2. Творча здібність (креативність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту (Дж. Гилфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я. А. Пономарьов). У більше м'якому варіанті ця теорія говорить, що між рівнем інтелекту й рівнем креативності є незначна кореляція.

3. Високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. Цю точку зору розділяли й розділяють практично всі фахівці в області інтелекту (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Термен, Р. Стернберг).

У національній доктрині розвитку освіти ставиться завдання постійного оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу. Він повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей учнів, зростання їхньої самостійності й творчої активності, що має зміцнити демократичні основи громадянського суспільства та прискорити його розвиток. Перед учителями постало завдання формувати й зміцнювати в школярів внутрішні джерела мотивації не тільки щодо навчальної діяльності, але й до саморозвитку своїх інтелектуальних, творчих здібностей, а також їх успішної соціалізації. Сьогодні вкрай необхідно створювати ситуації успіху, розвивати творчу, пошукову, дослідницьку активність та навички колективно злагоджених дій.

Необхідно розробити програму, яка може сприяти розкриттю інтелектуального та творчого потенціалу обдарованої молоді, а також спрямована на стимулювання творчого самовдосконалення учнів, сприяння їхній самореалізації, соціалізації в сучасному суспільстві.

Метою Програми:

  • розвиток інтелектуальних, творчих здібностей дітей;
  • створення сприятливих умов для самореалізації особистості учня;
  • забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу, діагностики обдарованих учнів, визначення особливостей їх обдарованості;
  • покращення якості підготовки учнів щодо стандартів базової загальної та середньої освіти;
  • підвищення результативності олімпіад, конкурсів, науково-дослідницьких робіт учнів, членів МАН;
  • створення умов для ранньої профілізації учнів;
  • підвищення рівня компетентності та педагогічної майстерності вчителів школи.

Завдання Програми:

  • розробка заходів з пошуку й цілеспрямованого відбору обдарованих, творчих дітей;
  • створення системи психолого-педагогічної підтримки та супроводу обдарованих, творчих учнів;
  • створення сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морального, естетичного, фізичного розвитку учнів та надання їм можливості для самореалізації;
  • розробка методичних рекомендацій і програм для ефективного навчання та розвитку обдарованих дітей, творчих учнів, їх професійної орієнтації;
  • оновлення змісту, форм і методів роботи з обдарованими, творчими дітьми;
  • підготовка вчителів до роботи з обдарованою, творчою учнівською молоддю;
  • створення системи стимулювання інтелектуально і творчо обдарованих учнів і вчителів, які з ними працюють;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості, підготовленої до професійного самовизначення шляхом поглибленого вивчення профільних дисциплін за програмами, створеними викладачами ВНЗ

Програма може бути реалізована через 4 підпроекти: «Інтелектуал», «Натхнення», «Гармонія», «Лідер», які реалізують вищезазначені завдання, враховуючи види обдарованості учнів:

1) творчо-інтелектуальна обдарованість;

2) творчо-мистецька обдарованість;

3) спортивно-оздоровча;

4) високий рівень соціалізації (спрямованість на розвиток соціокомунікативних навичок, обдарованості лідера).

 

Однією з ефективних форм роботи з обдарованою молоддю в школі є науково-дослідницька діяльність учнів у МАН.

На сучасному етапі розвитку освіти актуальними є питання удосконалення системи управління навчальним закладом і переводу школи в новий стан, який забезпечить надання населенню широкого спектру якісних освітніх послуг залежно від потреб людини, суспільства та ринку праці. В цій парадигмі науковцями відводиться важливе місце вихованню людини інтелектуально розвинутої, з високими моральними якостями. Особлива роль належить школі, яка готує майбутнє для Батьківщини. За останні роки змінилися погляди батьків на школу та їх вимоги щодо здобуття дітьми освіти. Батьки мають можливість вибирати ту школу, яка, на їх погляд, надає не тільки глибокі знання, а і виявляє здібності їх дітей, працює на перспективу. Тому у школі повинні працювати справжні інтелектуали, які здатні закласти основу для майбутнього професійного вибору учнів. Задача номер один – створити привабливий імідж навчального закладу, щоб у дітей було бажання відвідувати школу з радістю і надією. Основою формування іміджу успішності є розуміння наступних положень:

- кожна дитина має задатки;

- кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

Виходячи з цього, адміністрацією та педагогічним колективом нашої школи була визначена стратегічна мета – формування і розвиток соціально зрілої та творчої особистості.

Що для цього потрібно? По-перше, згуртований колектив однодумців, людей з високою культурою, бажаючих працювати по-новому, орієнтуючись на дитину, на її особистісний розвиток. По-друге, адміністрація, яка була би каталізатором всього нового, перспективного, зуміла би адаптувати всі нововведення для даної школи, мотивувати колектив на плідну роботу.

Формування іміджу школи через здійснення соціально-орієнтованого підходу до процесу навчання і виховання. В основі всіх перетворень в закладі – позитивна мотивація на успіх.

  Творчість — це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а й своєрідний сплав її особистісних якостей. Розвиток і виховання обдарованих,творчих  дітей вирішує проблему формування творчого потенціалу суспільства. Виховати з обдарованої дитини особистість, адаптовану до складностей сучасного життя, досить важко. У розвитку творчих можливостей учнів велике значення має випереджальний характер навчання й виховання. Його обґрунтував відомий психолог Л. Виготський і пояснив так: «Лише те навчання є добрим, яке передує розвиткові дитини, тоб­то спонукає дитину до життя, пробуджує та приводить у дію низку внутрішніх процесів розвитку».

  • Реалізація технологічного пошуку, відбору і творчого розвитку обдарованих дітей в процесі впровадження нетрадиційних форм і методів навчання.

Головні завдання, які ставить перед собою педколектив, підрозділяються на загальні і, враховуючи спеціалізацію школи, спеціальні.

Загальні завдання

1. Виховання морально і фізично здорового покоління.

2. Створення умов для здобуття освіти понад державний мінімум.

3. Здійснення науково-практичної підготовки талановитої молоді, збагачення на її основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу держави.

4. Розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись, формування громадської позиції, національної свідомості, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії.

5. Надання учням можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення умов для оволодіння практичними вміннями і навичками наукової, дослідно-експериментальної діяльності відповідно професійної орієнтації.

6. Створення сприятливих умов для гуманізації освіти.

7. Формування в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння майбутньою професією.

8. Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

9. Розробка сучасних науково-методичних концепцій, форм, видів діяльності, матеріалів для використання їх у навчально-методичної роботі.

10. Ефективне впровадження інноваційних технологій навчання:

- технологія творчості (м/о вчителів початкової школи);

- технологія критичного мислення (м/о вчителів української мови та літератури, історії та географії );

- комунікативна технологія (м/о вчителів іноземної мови);

- проектна технологія(м/о вчителів фізики, математики, хімії).

11. Створення дієвої моніторингової системи оцінки навчальних досягнень учнів.

Організація навчально-виховного процесу в закладі спрямована не на максимальне навантаження учнів навчальним матеріалом, а на розвиток їх здібностей. Творчість учнів, новизна та оригінальність їхньої навчальної діяльності виявляються тоді, коли вони самостійно ставлять проблему і знаходять шляхи її вирішення. При цьому ми намагаємось створити умови для постійного зростання рівня творчості обдарованих дітей, знаходити оптимальні співвідношення всіх видів їх діяльності, щоб одержати найкращі результати. Приклади формування різних видів обдарованості наведені в таблиці:

 

Види обдарованості

Приклади формування

Інтелектуальна

 обдарованість

* МАН

* наукова шкільна конференція «Мій внесок в наукову скарбницю школи»

* інтелектуальні конкурси

* участь в наукових конференціях школи

* публікації наукових статей учнів

Академічна обдарованість

* олімпіади

* інноваційні технології навчання на уроках

* індивідуальні консультації

* самоосвіта

Художня обдарованість

 

* гурток малювання

* гурток художньої вишивки

* шкільний театр

Лідерство

 

*«Євроклуб»

* шкільна система самоврядування

* щорічний парад «Лідер року»

* загальношкільні щотижневі лінійки

Спортивна обдарованість

 

* гурток сучасні танці

* співробітництво з ДЮСШ

* футбол

 

Проект

Організація роботи з обдарованою, творчою молоддю - навчально-виховна система


Мета проекту: задоволення потреб суспільства і кожного учня в становленні і розвитку творчої, діяльної, обдарованої особистості, здатної до самовизначення і самовдосконалення.

Актуальність проекту полягає в тім, що його реалізація дає можливість:

  • cтворити таке середовище, таку атмосферу життєдіяльності дітей, яка б сприяла гармонічному розвитку особистості кожного учня, починаючи з моменту приходу дитини до школи;
  • формувати, зберігати і підтримувати фізичне, психічне і духовне здоров'я;
  • сприяти свідомому вибору учнями "ключової" сфери діяльності, починаючи із середньої ланки навчання (допрофильне навчання);
  • домогтися результативності навчально-виховного процесу за умови мінімальних витрат часу, зусиль, засобів;
  • застосовувати, творчо використовувати  проект чи його елементи в практиці інших педагогічних колективів

Реализаця проекту дасть можливість:

  • задовольнити  потреби учнів в одержанні більш високого освітнього рівня з базових дисциплін, у порівнянні з державним стандартом;
  • усунути невідповідність між можливостями і результативністю діяльності учнівського і педагогичесого колективів;
  • підготувати найбільше конкурентноздатних випускників, адаптованих до  життя у швидко мінливому суспільстві  протягом  усього періоду навчання;
  • підвищити імідж нашої гімназії.

Етапи реалізації:

  • підготовчо-організаційний (організація роботи творчої групи вчителів, проведення діагностичних досліджень, розробка концептуальних положень проекту);
  • планово-прогностичний (планування роботи, розробка рекомендацій для всіх учасників навчально-виховного процесу, прогнозування результатів);
  • організаційно-виконавчий (проведення семінарів, фестивалів педагогічної майстерності, діагностика вчителів, учнів, робота учбово-пізнавальних центрів);
  • корекційно-оцінювальний (проведення психолого-педагогічних консультацій, тренінгів);
  • підсумковий (підведення підсумків діяльності і внесення коректив)

 

Навчально - пізнавальний центр: „Інтелектуал”

Мета центру: створити умови для розвитку і саморозвитку особистості; реалізації інтелектуального потенціалу, фізичного і духовного розвитку гімназиста; формувати у вихованців загальнокультурну, допрофесійну, соціальну компетентність, створювати умови для життєвого самовизначення, відчуття успіху, впевненості у власних творчих силах; спонукати гімназистів до нових досягнень і перемог.

Завдання центру: працювати над розвитком моделі творчої особистості школяра

Творчі справи центру:

  • фестиваль наукової творчості (предметні олімпіади);
  •  організація пошуково-дослідної роботи (МАН);
  •  інтелектуальний марафон;
  •  проведення предметних декад;
  • екскурсійне бюро;
  • робота ресурсних центрів;
  • консультування учнів з предметів;

Центр творчого розвитку: „Шанс”

Мета центру: формувати інтерес до літератури, мистецтва, бажання розвивати своє розуміння прекрасного; вдосконалювати культуру мовлення та поведінки, естетичний зовнішній вигляд; розвивати уміння танцювати, музикувати, декламувати, малювати, інші художні уміння.

Завдання центру: виховання шанобливого ставлення до курсів естетичного циклу; відвідування театрів, виставок, концертів, вечорів зустрічі з творчими людьми; організація роботи гуртків, клубів, об’єднань (літературних, танцювальних, хорових, художніх, тощо), які сприяють естетичному розвитку.

Творчі справи центру:

  • свято Першого дзвоника;
  • музична конференція до професійного свята вчителів;
  • святкування Дня Збройних сил України;
  • конкурсна шоу-програма «Новорічне ревю»;
  • свято «Світ новорічних фантазій»;
  • конкурс «Міс та Містер «Шанс»;
  • святковий концерт до 8-го Березням;
  • День відкритих дверей;
  • фестиваль мистецтв „Зірки на шкільному небосхилі”;
  • відвідування театрів, музеїв, виставок;
  • організація свят Останнього дзвоника та Випускного вечора;
  • організація зустрічей з митцями та цікавими людьми міста.

Спортивно-оздоровчий центр „Здоров’я”

Мета центру: формувати свідому установку на здоров’я; удосконалювати компетентність, знання, уміння та навички здорового способу життя, а саме: раціональне харчування, рухову активність та загартування, санітарно-гігієнічні навички, організацію режиму праці та відпочинку; попередження конфліктів; самоконтроль; мотивацію успіху та тренування волі; співчуття (емпатію); управління стресами; поведінку в умовах тиску; співробітництво.

Завдання центру: працювати над удосконаленням самопізнання індивідуальних можливостей і особливостей організму, самооцiнювання (тобто уміння співвідносити одержані в результаті самопізнання уявлення про індивідуальні показники культури здоров’я з потрібними показниками), самооздоровлення, підвищувати власний рівень культури здоров’я, формувати дієве ставлення до себе, до свого здоров’я.

Творчі справи центру:

  • акція «Чистота – запорука здоров'я»;
  • організація та проведення спортивних змагань та свят;
  • випуск санітарно-просвітницьких стіннівок;
  • проведення  спортивних змагань;
  • проведення тренінгів «Рівний-рівному»;
  • участь у акціях «Ні – СНІДу»;
  • просвітницька робота щодо запобігання торгівлі людьми, насилля в родині, профілактика суїцидів та наркоманії;
  • організація та проведення акції “Чисте подвір’я”, сприяння екологічній просвіті гімназистів;
  • запрошення до просвітницької роботи серед учнів  лікарів, представників правоохоронних органів тощо;
  • організація виступів агітбригад “ЮІР” та “ДЮП”.

Педагогічна ідея розвитку дитячих творчих талантів не нова, проте залишається актуальною і сьогодні.

Ціннісні орієнтації педагогічного супроводу обдарованої дитини не можуть виникнути самі по собі, вони формуються на підставі тих наукових ідей і організаційних умов, які визначаються у закладі і постійно підтримуються. Не можна дати рецепти для кожного дня, для кожного випадку. Педагог сам повинен наодинці приймати рішення, яке позитивно вплине на розв’язання означеної проблеми. У нашому випадку – це виявлення і розвиток талановитої дитини, а може, і обдарованої. Тільки час встановить межу і різницю між обдарованістю і талантом. І першочерговим в управлінні цим процесом є окреслення тих наукових тверджень, визначень, відносно яких педагоги повинні діяти, спостерігати, формувати питання, приймати рішення, створювати програми тощо. Незалежно від того, в якому класі працює вчитель, який предмет він викладає, у кожного визнається цінним обізнаність у питаннях, що стосуються особливостей учнівської обдарованості і таланту.

Талант творчої дитини може бути дуже різноманітним у своїх особистих проявах: швидким і гнучким або потужним і постійним, чутливим і енергійним, надзвичайно працездатним і непередбачуваним, спонтанним. Талановиту дитину найчастіше виявляють за ознаками так званої здібності до творчої діяльності.

Визначення поняття «творчість» і «творча обдарованість» пов’язане з низкою труднощів. У науковому розумінні творчість визначається здебільшого за продуктом (створення нового). Проте феноменологія творчості досить неоднозначна: адже творчість - не лише створення суспільно значущого продукту, творчістю можна назвати всі ті «відкриття», які людина робить особисто для себе.

Творчість – суто людська діяльність. Творчими є майже всі психічні процеси, за винятком автоматизованих дій, адже створення образу сприйняття або збереження в пам’яті, не говорячи про мислення, – це складна діяльність, у результаті якої відкидається незначне, об’єднуються суттєві ознаки, запам’ятовується необхідне, розв’язується нова задача. Ці процеси лежать в основі творчості.

Природа творчої діяльності, її механізми індивідуальні мають різні варіації творчого процесу і різні прояви творчості. Здібність і творчість оцінюється головним чином за оригінальністю. Менш відомі такі ознаки обдарованості і творчих здібностей, як виникнення питань, проблем, припущень, які не пов’язані з успішністю у навчанні, але саме вони найчастіше характеризують талановиту людину. Саме в підлітковому періоді (від 11 до 14 років) питання набувають структури гіпотез, носять дослідницький характер.

До того ж сучасні дослідження довели наявність у дітей особливих здібностей, особливого типу мислення – дивергентного (нелінійного), на відміну від логічного ( конвергентного), високий рівень сенсорики, а також індивідуально – особистісні якості, як-то: висока пізнавальна активність, наполегливість, найвищий рівень працездатності. З точки зору інтелектуальних здібностей обдаровані діти відрізняються тим, що вони досить легко виконують будь-які завдання, схоплюють матеріал «на льоту», мають добре розвинену пам’ять, вроджену спостережливість, концентровану увагу. Такі діти мають свої особливі інтереси, заглиблюються в них, і їх зовсім не цікавить те, що відбувається у класі: воно здається їм дріб’язковим. Ці особливості поведінки творчо обдарованої дитини викликають низку непорозумінь у взаєминах з педагогами і однолітками, а інколи – і з батьками. Саме вони знаходяться в колі уваги класних керівників, адміністрації.

Завдання педагогів у навчальному процесі полягає в концентрації уваги на різних процесах мислення дітей: діти, які менш сумніваються і володіють впевненістю, навіть тоді коли вони помиляються, і друга група дітей – вони висловлюють свої сумніви навіть стосовно своїх, безумовно, правильних відповідей, залишаючи місце для подальшого пошуку, для дослідження задачі, яка розв’язується (діти підвищеної уваги). Сумнів у творчо обдарованих дітей виступає не стільки невпевненістю, скільки стимулом для подальшої творчої діяльності.

Для розвитку дитячої творчої обдарованості важливе значення має шкільне середовище з відповідним педагогічним та психологічним супроводом. Як показала практика, для створення такого середовища недостатньо лише обізнаності педагогів у наукових теоріях, виникла потреба у створенні організаційних, цілеспрямованих умов для системного розв’язання цієї проблеми - довгострокового проекту.

Проект спрямований на реалізацію Державної програми роботи з обдарованою молоддю.  Проблема, розв’язання якої закладено проектом, - це створення не тільки організаційних, а й процесуальних можливостей у гімназії для виявлення та розвитку інтелектуально і креативно обдарованих учнів.

Об'єктом дослідження в нашому проекті є процес виявлення та розвитку інтелектуально і креативно обдарованих дітей в урочний та позаурочний час.

Досліджуватися буде науково-методичне забезпечення процесу виявлення та розвитку інтелектуальної і креативної обдарованості (спеціальні творчі програми, методи навчання, особливості мисленнєвої діяльності учнів, питання креативного спрямування, дидактичні матеріали, система моніторингового супроводу).

 

В основі шкільного самоврядування:

  • демократизація та гуманізація виховного процесу;
  • зв'язок виховання з реальним життям;
  • виховання особистості в колективі в ході спіль­ної діяльності;
  • єдність вимог і повага до особистості;
  • послідовність, систематичність і єдність вихов­них впливів;
  • відповідність віковим та індивідуальним особли­востям учнів;
  • свідомість, самодіяльність та активність учнів.

Учнівське самоврядуванняне засіб звільнення учителів від педагогічних обов'язків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазон діяль­ності дорослих і дітей — членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого по­шуку й ініціативи, засіб навчитися жити і працюва­ти за законами демократичного суспільства.

 

 
оценить статью
оценить статью
  • Currently 1.40/5
 
разделы блогов
Разделы
 
Другие статьи