Подія, що пережила час (До дня Соборності України)

Подія, що пережила час (До дня Соборності України)


Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

  

Вчитель.

22 сiчня день Соборностi та Сободи Украни. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що  протягом  багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.

 

Учень 1.                              Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,—

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, — казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

 

Вчитель.

У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна  революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1818 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.

 

Учень 2.                                 Рідна матір, Україно!

Подивись, твої сини

Вже посіяли Свободу,

Вже колосяться лани,

Ті, із кого кепкували,

Насміхались, як могли,

Знов народом гордим стали,

Більш вони вже не хохли,

Не лакузи, не примари,

А герої та борці.

 

Учень 3.                              Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро,

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

 

Учень 4.                              Ми — народ-великолюб.

Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

 

Вчитель.

Вже з 1 грудня 1918 р у Фастовi було пiдписано угоду про об’єднання ЗУНР i УНР. 4 сiчня 1919р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав, а 22 сiчня I919р. у Києвi на площi святої Софiї вiдбулося урочисте проголошення злуки УНР i ЗУНР. Пiд час урочистостей представник директорiї Федiр Швець проголосив довгоочiкуваний Унiверсал.

 

Учень 5.                          Все, що мрiялось вiками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» —

Гордо прозвучало.

 

Звучить Гімн України.

 

Вчитель.

Любi, діти ! Ми зiбралися для того, щоб довести всiм i самим собi, що Україна — це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою iсторiю, до речi, дуже багату, культуру i мистецтво.

 

Учень 6.                          Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українцi

Й українських предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

 

Учень 7.                         У всiх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустинi рай,

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини .

 

Учень 8.                                 Гей, гуртуймося,

Українськi дiти!

Зранку, змалку вже вчимося

Для Вкраїни жити.

Україна — край мiй рiдний

Вiд Кавказу по Карпати

І веселий, i свобiдний,

І великий , i багатий!

 

Вчитель.

Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу.

 

Виходять діти в українських національних костюмах.

 

Учениця.                           Ми всi дiти українські,

Український у нас рiд,

Дбаємо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у свiт.

 

Учень.                              Дбаймо, щоб той скарб любовi,

Що нам Бог в серця вселив,

Рiдну землю й рiдний народ

Прикрасив i збагатив.

 

Учениця.                             Свої здiбностi i сили

Розвиваймо раз у раз,

Щоб народу була втiха

І щоб користь була з нас.

 

Нравится