Особливості формування економічного мислення учнів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Е. А. Унтілова

канд. пед. наук, доц. кафедри психолого-педагогічної

та суспільно-гуманітарної освіти ООІУВ,

О. В. Михайловський

аспірант кафедри педагогіки ДЗ «ПНПУ ім. К. Д. Ушинського»

 

 

У статті розкриваються теоретико-методичні засади формування економічного мислення учнів загальноосвітньої школи з урахуванням базового, понятійного або кліпового, типу мислення учнів.

Ключові слова: економічна освіта, мислення, економічне мислення, понятійне мислення, кліпове мислення, педагогічні умови.

 

Актуальність теми. На сьогоднішній день питання успішного економічного розвитку є одним з найважливіших для нашої держави. Академік Л.Абалкін ще у радянські часи робив акцент на економічну освіту як одну з найважливіших передумов переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку та якісного поліпшення господарського механізму [1, 291]. Перед сучасною Україною гостро постає проблема формування економічно освіченої особистості підростаючого громадянина, це й зумовлює актуальність формування економічної освіченості в загальноосвітній школі.

Освіта загалом, отримана в загальноосвітній школі, та економічна освіта зокрема, великою мірою обумовлені соціальними змінами. Серед них особливе місце займають зміни, які відбулися в інформаційній сфері суспільства, вони знайшли своє відображення у формуванні принципово нового типу мислення широких верств населення – так званого кліпового мислення. Російський філософ Ф.Гіренок зазначає, що в останні роки близько 80% учнів загальноосвітніх шкіл на пострадянському просторі набули саме кліпового типу мислення [4, c.18].

Питання кліпового мислення висвітлені у наукових працях Е. Тоффлера, Ф. Гіренка, К. Фрумкіна. У наш час кожен член суспільства відчуває надлишок великої кількості різноманітної інформації та величезну швидкість її оновлення. Перед сучасною людиною інформаційна сфера суспільства ставить ряд вимог: вміти швидко засвоювати та обробляти великі обсяги інформації, бути спроможним швидко перемикатися з однієї інформації на іншу, здатність знаходити потрібну інформацію серед багатьох інших даних. Такі вимоги інформаційної сфери суспільства до сучасної людини призводять до перевтоми від надмірності інформації. Людина вимушена займатися багатьма справами одночасно та постійно переключатися, вона знесилюється і втрачає інтерес від довгих пошуків необхідної інформації серед купи інформаційного мотлоху.

Все це свідчить про велику значущість розробки педагогічних умов формування економічного мислення учнів з урахуванням особливостей кліпового мислення.

Об'єкт дослідження  –  економічне мислення.

Предмет дослідження – особливості формування економічного мислення кліповомислячих учнів.

Мета дослідження – формулювання педагогічних умов формування економічного мислення для кліповомислячих учнів.

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:

- проаналізувати наукову та науково-методичну літературу;

- визначити особливості мислення кліповомислячих учнів;

- сформулювати теоретико-методичні засади, необхідні для успішного викладання економіки кліповомислячим учням;

- експериментально перевірити ефективність сформульованих теоретико-методичних засад викладання економіки кліпомислячим учням.

Різні аспекти проблеми економічної освіти підростаючого покоління досліджували філософи, економісти, соціологи, психологи, педагоги (Г. Аврех, А. Абрамова, А. Аменд, Л. Абалкін, А. Бірман, Ю. Васильєв, В. Жамін, М. Клепач, В. Попов, В. Шубінська та інші науковці). Цьому значною мірою сприяли дослідження закономірностей зовнішньої діяльності людини та розвитку матеріальних і духовних цінностей (Н. Смелзер, П. Струве); загальнопсихологічних закономірностей входження особистості в соціальне життя (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); виховного впливу праці (Р. Зайченко, Г. Могилевська); змісту і методів економічного виховання дітей (С. Балабанов, О. Кульчицька, В. Розов, І. Прокопенко, Б. Шемякін), фахової підготовки майбутнього педагога (Г.Бриль, В. Безпалько, І. Богданова, А. Богуш, О. Дубасенюк, М. Подберезський, В. Казаков, Е. Карпова, Н. Кічук, І. Прокопенко, Г. Троцко, Р. Хмелюк, О. Цокур).

Мислення – поняття багатозначне. Кожна з наук, розглядаючи мислення, визначає його сутність залежно від предмета свого дослідження. Загалом є два підходи до визначення економічного мислення:

1) це процес опосередкованого й узагальненого відображення у свідомості людей стану економічного життя у вигляді понять, в їх певній системі, логічному зв'язку [9];

2) це інтелектуальна властивість, здатність людини відображати, осмислювати економічні явища й відносини, пізнавати їх сутність і зв'язки, засвоювати й зіставляти економічні поняття, категорії, теорії, вимоги економічних законів з реальністю і відповідним чином будувати свою діяльність.

Приймаючи останнє трактування, розглянемо економічне мислення як предмет педагогічної науки.

Досліджуючи проблему формування економічного мислення з педагогічних позицій, ми певним чином змінюємо погляд на мислення, як на предмет психології й визначаємо його як внутрішню якість особистості, яка зумовлює її здатність осмислювати й засвоювати економічні знання, здобуті в результаті опосередкованого, узагальненого й адекватного відображення дійсності, реалізовувати у практичній діяльності. Ознака "економічне" надає терміну мислення своєрідного забарвлення, яке не тільки підкреслює його зміст, а й виражає стиль мислення, його спрямованість. Розвиток економічного мислення учнів передбачає не тільки застосування загальних норм правильного мислення до даного змістовного матеріалу, а й певну орієнтацію в осмисленні соціально-економічної дійсності, яка виникає на основі усвідомлення теоретичного змісту економічних явищ і реалізується в процесі практичної діяльності [6].

Наявність своєрідного мислення в економічній діяльності іноді викликає сумніви: підставою для цього є неточне визначення його специфіки. Проте спроби виділити особливості економічного мислення існують. З урахуванням структури об'єкта соціального пізнання, вчені вважають правомірним виділення економічного мислення як одного з видів суспільного мислення.

Об'єктом економічного мислення є економічне життя, економічні відносини, вся господарська практика в цілому. Причому, суть економічних відносин виражає не лише виробничий процес, а й проблеми власності, розподілу, обліку і споживання. Тому дитина, яка ще не включилася у виробничі відносини, вже має певний рівень економічного мислення. Джерелом його формування є відносини споживання, економічна інформація, практична діяльність [7].

Суб'єктом економічного мислення є особистість. Таким чином, ми можемо виокремити такі основні риси економічного мислення: науковість, гнучкість, реалістичність, конструктивність, масштабність, орієнтація на досягнення високої ефективності, врахування вимог соціального характеру, оптимізм.

Критерії сформованості економічного мислення молодших школярів:

- знання базових економічних понять та процесів;

- конструктивність, мобільність;

- наявність установок на креативність, оптимізм та партнерство.

Сучасні пошуки та дослідження стосуються таких проблем як формування нового типу економічного мислення (Л. Горкіна, О. Камишанченко, А. Кітов, В. Кондратьєв, Т. Любимова, І. Прокопенко, О. Шпак); ощадливості та екологічного виховання молоді (Л. Нульман, Л. Островська, О. Парамонов); форм і методів навчання (Т. Антонова, П. Апанасов, А. Богуш, Н. Белова, О. Белоус, З. Курлянд, А. Максаков, О. Янківська); проблемі змісту економічної освіти присвячені роботи Н. Грами, Є. Курак, А. Смоленцевої та інших.

Зміни в інформаційній сфері суспільства та наслідки цього процесу започаткували новий спосіб життя. Західні вчені назвали його «зеппінгом» (англ. Channel zapping – практика невпинного переключення каналів телевізора), коли шляхом постійного перемикання каналів телебачення створюється новий образ, що складається з уривків інформації та фрагментів вражень. Цей образ не вимагає підключення уяви, рефлексії, осмислення, весь час відбувається «перезавантаження», «оновлення» інформації, коли все попередньо побачене без часового розриву втрачає своє значення, швидко застаріває [4, с.16].

Зеппінг породжує й новий тип культури, який Е. Тоффлер назвав «кліповим». Слово «кліп» відсилає до принципів побудови музичних кліпів. Точніше до тих їх різновидів, де відеоряд складає собою слабко пов'язаний між собою набір образів. Під кліповою культурою Е. Тоффлер розуміє принципово нове явище, що розглядається як складова загальної інформаційної культури, заснованої на нескінченному мерехтінні інформаційних відрізків, комфортної для людей відповідного складу розуму [4, c.58].

Такий склад розуму стали називати «кліповим мисленням» з 90-х років. Першим вживати цей термін став Ф. Гіренок, вважаючи, що понятійне мислення перестало відігравати важливу роль у сучасному світі [3, c.36].

У 2010р. культуролог К. Фрумкін виділив п'ять передумов, які породили кліпову культуру і кліпове мислення [8].

1. Прискорення темпів життя і безпосередньо пов'язане з ним зростання обсягу інформаційного потоку, що породжує проблематику відбору та скорочення інформації, виділення основного і фільтрації зайвого.

2. Прискорення темпів життя призводить до потреби в більшій актуальності інформації та швидкості її надходження. Сама по собі актуальність не втрачається, але скорочується час її існування, потрібний на узагальнення інформації, що надходить, і усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, в які вписується новина. Актуальна інформація просто не встигає включити в себе інтерпретаційну частину.

3. Збільшення різноманітності вхідної інформації. Західна культура послідовно вчилася знаходити все більше факторів, що впливають на кожне явище й враховувати те, що економіка вимагає технічної, інформаційної, фінансової поінформованості. Учитель повинен розбиратися не тільки в своєму предметі, психології й вікових особливостях учнів, а й в суміжних дисциплінах (для економіки це математика, історія, інформатика та інше). Кожна нова група чинників означає виникнення нового потоку новин, що відносяться до цієї теми.

4. Збільшення кількості справ, якими одна людина займається одночасно. П'ятдесят років тому «заняття» передбачало повне поглинання людського життя, а заняття декількома справами свідчило про поверховість або якусь особливо «кипучу натуру». Сьогодні заняття називаються «проектами», і в цьому слові міститься дві важливі констатації. З одного боку, проект, на відміну від «справи», «заняття», має обмежений термін життя і буде змінений іншим. З іншого – він не претендує на те, щоб монополізувати час і увагу людини. Сьогодні в передових верствах західного суспільства прийнято займатися одночасно кількома проектами: письменник пише декілька романів, бізнесмен керує декількома бізнесами тощо. Оскільки людина займається одночасно різними проектами, вона змушена мати справу з різними інформаційними потоками, що надходять від кожної з них.

5. Зростання демократії та діалогічності на різних рівнях соціальної системи, перехід риторики в діалектику і проповіді в дискусію. Лінійний текст – монолог автора, а репліки співрозмовника розбивають текст на фрагменти. Так, інколи, найактуальнішу інформацію з якоїсь вузької сфери життя ми можемо знайти лише на спеціалізованих форумах у вигляді реплік окремих юзерів, полемізуючих один з одним.

До сьогодні немає однозначного визначення кліпового мислення. Найчастіше кліпове мислення характеризують як процес відображення безлічі різноманітних властивостей об'єктів без урахування зв'язків між ними, що характеризується фрагментарністю інформаційного потоку, алогічністю, повною різнорідністю вхідної інформації, високою швидкістю перемикання між частинами, фрагментами інформації, відсутністю цілісної картини сприйняття навколишнього світу.

Сутність кліпового мислення полягає в тому, що воно вміє і може швидко перемикатися між розрізненими смисловими фрагментами. Основна позитивна властивість кліпового сприйняття – велика швидкість обробки інформації. Інша його особливість – перевага нетекстової, образної інформації.

Зворотною стороною кліпового мислення є нездатність до сприйняття тривалої лінійної послідовності однорідної та одностильної інформації, в тому числі й книжкового тексту.

У своїх якостях кліпове мислення повністю протилежне понятійному мисленню. Зазвичай, понятійне мислення визначають як один з видів мислення, що характеризується використанням понять, формуванням узагальнень та вибудовуванням логічних конструкцій. Понятійне мислення функціонує на базі мовленнєвих та текстових засобів.

Понятійне мислення звикле до сприйняття тривалої лінійної послідовності однорідної та одностильної інформації. Воно легко занурюється в глибину інформації та формує її аналітичній огляд. Однак понятійне мислення не гнучке та повільне. 

Кліпове мислення – це нове та сучасне явище, а понятійне – має багатовікову історію розвитку. Понятійний стиль мислення ще з середньовіччя активно культивується у школі та вищих навчальнихзакладах. Тому існує широкий спектр апробованих на практиці методів та прийомів для навчання понятійного мислення учнів. Однак сучасні учні все частіше набувають кліпового мислення у відповідь на виниклі зміни в інформаційній сфері суспільства.

Економічна освіта в загальноосвітній школі покликана сформувати систему раціонального мислення і поведінки сучасної людини в умовах ринкових відносин, розвивати підприємницькі здібності, виховувати майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей [6, c.22].

Державним стандартом загальної середньої освіти в економічній сфері запропоновано чотирьохрівневий підхід, що передбачає послідовність і безперервність економічної освіти та виховання школярів [7;8]. Наступність виявляється в лінійно-циклічній структурі курсів:

 • нульовий рівень — 1—4 класи;

 • перший рівень — 4—7 класи;

 • другий рівень — 8—9 класи;

 • третій рівень — 10—11 класи.

Опитування вчителів шкіл, дало нам упевненість у тому, що економічну освіту кліповомислячих учнів необхідно здійснювати іншими засобами, що відрізняються від засобів, які використовувалися для понятійномислячих учнів. Вчителі наголошують на необхідності урахування позитивних властивостей кліпового мислення на уроках.

Розглянемо детальніше позитивні та негативні властивості кліпового мислення.

Позитивні властивості

Негативні властивості

1. Кліпове мислення використовується як захисна реакція організму на інформаційне перевантаження.

1. При кліповому мисленні навколишній світ перетворюється на мозаїку розрізнених, мало пов'язаних факторів, частин, фрагментів інформації. Людина звикає до того, що вони постійно, як у калейдоскопі, змінюють один одного і постійно вимагає нових.

2. Кліпове мислення надає динамізм пізнавальній діяльності.

2. Кліпове мислення передбачає спрощення, тобто знижує глибину засвоєння матеріалу.

3. Кліпове мислення допомагає відфільтрувати із загального потоку інформації найбільш важливу.

 

3. Втрачається здатність до аналізу і вибудовування довгих логічних ланцюжків, споживання інформації дорівнюється до поглинання фаст-фуду. Це часто призводить до мислення на рівні стереотипів.

4. Кліпове мислення дозволяє людям швидко знаходити рекомендації до дії і негайно приступати до практичної діяльності. Текст для них є набором захованих ключів, потрібних для розуміння ситуації.

4. Люди кліпового мислення не сприймають інших навичок роботи

з текстами, крім конвертації їх в практичні інструкції (але не назад).

І тому немає поваги до текстів, особливо до художніх.

5. Для людей з кліповим мисленням менш характерно «застрягання» в будь-яких почуттях, переживаннях, ситуаціях.

5. Ослаблення почуття співпереживання і залученостідо життя інших людей, відповідальності.

6. У людей з кліповим мисленням істотно зростає здатність до багатозадачності.

6. Люди з кліповим мисленням розсіяні, гіперактивні, реактивні.

 

Отже, якщо економічну освіту для учнів з понятійним стилем мислення раніше вчителі здійснювали за рахунок демонстрації внутрішньої гармонії логіки навчального матеріалу та майстерності вчителя як лектора, то для учнів з кліповим мисленням економічну освіту необхідно здійснювати за рахунок:

- акцентування уваги на практичній значущості навчального матеріалу;

- динамічночності навчального процесу, використання елементів тренінгу та ділових ігор на уроці;

- виділення основного та другорядного в навчальному матеріалі, вивченню теми має передувати огляд тез, акцентуючих увагу на найголовнішому;

- ведення уроків у формі діалогу з учнями, широке запровадження дискусії серед учнів з приводу навчального матеріалу;

- подачі різних блоків навчального матеріалу різними засобами, чергування коментарів вчителя в уривками із фільмів, що мають відношення до теми уроку, презентацій, ілюстрацій, музичних записів.

Таким чином, формування економічного мислення учнів потребує розвитку загальних мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, узагальнення тощо, а також включає врахування специфіки змісту учбового матеріалу з економіки й спрямованості особистості на розв'язання економічних проблем. Тому інформаційно-психологічне забезпечення процесу формування економічного мислення учнів загальноосвітньої середньої школи передбачає: позитивну мотивацію та інформаційне забезпечення процесу засвоєння базових економічних знань, умінь і навичок, та формування готовності вчителя економіки до гнучкості й варіативності навчального процесу залежно від типу мислення учнів.

 

Література

1. Абалкин Л. И. Избранные труды: В 4-х тт. / Л. И. Абалкин // Вольное экономическое общество России; сост. Грибанова О. М. – М. : ОАО «НПО “Экономика”», 2000.– 799 c.

2. Бриль Г.К. Формування і корекція індивідуального стилю педагогічної діяльності у студентів педагогічного ВНЗ / Г.К. Бриль //Наука і освіта.– 2012.– №7.– С. 37-40.

3. Будник О. Виховання господарської культури школярів / О. Будник // Шлях освіти. – 1999. – №1. – С. 8-11.

4. Гиренок Ф.И. Метафизика пата (косноязычие усталого человека). – М. : Лабиринт, 1995. – 201 с.

5. Дрозденко Л. І. Виховання економічної культури / Л.І. Дрозденко // Палітра педагога. – 1997. – №4. – С. 20-23.

6. Побірченко Н. А. Підготовка учнівської молоді до ринкової економіки: [наукове видання] / Н. А. Побірченко. – К. : Знання, 1999.

7. Тоффлер Э. Шок будущего: [пер. с англ.] / Э.Тоффлер. – М.: АСТ, 2002. – 557 с.

8 Фрумкин К. Г. Клиповое мышление и судьба линейного текста // Ineternum 2010. – №1. – Режим доступа: [http://nounivers.narod.ru/pub/kf_clip.htm от 02.01.2012].

 

Нравится