Наука ХХІ століття: найкращі винаходи українців


               НАУКА ХХІ СТОЛІТТЯ:     НАЙКРАЩІ   ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ

          У пересічних українців сформувався стереотип, що вітчизняна наука не розвивається, а всі приголомшливі відкриття створюють далеко за межами нашої держави. Але все далеко не так. Всупереч важкій економічній ситуації, низькому фінансуванню, окупації Криму та війні на Сході, українська наука тільки за останні роки створила кровоспас, мобільний поводир  та унікальний титановий протез.

        Деякі винаходи давно стали популярними у всьому світі, інші вдосконалюють, аби вже зовсім скоро запровадити в Україні. До вашої уваги найдивовижніші відкриття українців ХХІ століття, які мають всі шанси змінити світ.

«Кровоспас»

       У 2015 році українські учені-волонтери створили унікальний кровоспинний засіб. Вітчизняний "Кровоспас" став дешевою альтернативою імпортного Целоксу, який дуже необхідний нашим військовим.

Винахідники розповіли, що препарат забезпечує утворення щільного масивного згустку, який надійно закупорює рану, і цей же носій дозволяє досить легко видалити засіб з рани. Він повинен забезпечити гемостаз менше ніж за 3 хвилини.ДП «Український медичний центр сертифікації» Міністерства охорони здоров’я видало сертифікат на серветки, бинти, тампони, подушечки, які містять препарат. Таким чином, стало можливим серійне виробництво «Кровоспаса», який можна використовувати як на фронті, так і в мирному житті, зокрема, в медицині катастроф, служби швидкої допомоги, травматології та хірургії

Титановий ендопротез

       В 2015 році учені з Національної академії наук України представили

ендопротез кульшового суглоба, виконаний з титану. Розробка істотно дешевша західних аналогів. Титанові ендопротези є найкращим рішенням для імплантації в організм – метал демонструє високу біосумісність і не відторгається тканинами тіла людини, на відміну від часто використовуваного сплаву кобальту, хрому і молібдену.

        Інша гідність українського винаходу – найвища зносостійкість. Він зношується у 6 разів повільніше, ніж будь-який інший сучасний аналог. Імовірність крихкого руйнування при цьому повністю виключається. У результаті проведених досліджень, а саме "проходження" шляху тертя, рівного 200 км або 23 млн циклам навантаження, учені не виявили ніяких ознак зносу. При цьому їхня розробка дозволяє людині вільно рухатися, не сковуючи її рухів і не відчуваючи дискомфорту.

Аналіз крові без… крові

        Дослідження аналізу крові займає тривалий час, тому процес лікування сповільнюється. За вирішення цієї проблеми свого часу взялися харківський кандидат медичних наук, ведучий спеціаліст Інституту Неврології, Психіатрії та Наркології АМН України, Анатолій Малихін і засновник та власник ТОВ «Біопромінь» Анатолій Пулавський. АМП (Аналізатор Малихіна-Пулавського) вперше був зареєстрований як медичний прилад для неінвазивної скринінгової системи діагностики крові в Україні 2006 року.

        У процесі аналізу до пацієнта кріплять 5 мікропроцесорів, а лікар вводить у спеціальну комп’ютерну програму USPIH особисті показники пацієнта, серед яких: вік, стать, вага, частота пульсу і дихання. Абсолютно без болю і неприємних відчуттів вже за 3-12 хвилин можна дізнатися стан свого організму за 131 показником.

        Зараз український винахід зареєстрований та використовується у 26 країнах світу, серед яких й Іспанія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Китай, Італія, Голландія, Єгипет, Грузія та інші». 2010 року АМП визнали найкращою медичною розробкою і нагородили премією Золота Інхеба. Також він отримав почесну нагороду Німецької академії природничих наук і Кришталеву грамоту Міністерства охорони здоров’я Саудівської Аравії. На розробку цього медичного дива винахідники віддали 19 років свого життя. Проте зараз Україна пишається своєю розробкою, аналогів якій немає у всьому світі.

Мобільний поводир для незрячих

      Троє ініціативних молодих вчених – Іван Селезньов, Андрій Коноваленко та Леся Кондратюк займаються розробкою нового проекту OpenWorld, який допоможе людям із вадами зору краще орієнтуватися на вулицях міста.

      Проект OpenWorld створює Bluetooth-маячки, які кріпляться на громадський транспорт і об’єкти міської інфраструктури. За допомогою спеціально розробленого мобільного додатку незряча людина матиме можливість ідентифікувати і вибирати потрібний їй об’єкт чи напрям руху. Ця технологія працюватиме разом з GPS. Крім того, датчики допоможуть незрячим орієнтуватися в міському транспорті. Ось такі Bluetooth-маячки кріпляться на громадський транспорт і об’єкти міської інфраструктури.

Вже зараз проект успішно співпрацює з Microsoft, Kyiv Smart City, Ciklum та НГО.

Їстівний поліетилен

        Проблему переробки відходів вже давно вирішив харківський вчений Сергій Тимчук. Чоловік розробив у прямому сенсі ХАРЧОВУ плівку – поліетилен, який можна їсти. В основу свого винаходу вчений поклав кукурудзяний крохмаль. Після багаторічних експериментів саме цей продукт виявився найбільш вдалим. Проте, аби плівка була міцною, кукурудзяний крохмаль довелося вдосконалити так, щоб амілоза у його складі становила 50 і більше відсотків. Для цього навіть винайшли окремий сорт кукурудзи. Загалом на створення винаходу українець витратив 15 років. Для реалізації свого задуму харківський вчений Сергій Тимчук вивів спеціальний сорт кукурудзи.

 Харчовий поліетилен розкладається за 4 тижні. Натомість звичайні пластикові пакети розщепляться за 15 і більше років, як повідомляють деякі українські ЗМІ. Західні джерела вважають, що ця цифра значно більша – 500 або навіть 1000 років. Але викидати плівку у сміття взагалі не доведеться, адже її можна просто з’їсти разом із харчовим продуктом, або розчинити в окропі за декілька хвилин, адже у плівці використані схожі інгредієнти на ті, з яких роблять супові заправки у супермаркетах.

Сенсорним може стати все

       Інтерактивні поверхні вже давно завоювали популярність у всьому світі

 «CamTouch складається з сенсора (usb-камера, яка сприймає лише інфрачервоне випромінювання), стилуса чи лазерної указки та програмного забезпечення, що його склав Андрій Коноваленка.

Для роботи із пристроєм необхідно підключити камеру до вашого комп’ютера та просто націлити її на зображення з проектора або на монітор. Тоді за допомогою стилуса можна керувати комп’ютером на віддалі. Пристрій може зробити інтерактивною будь-яку поверхню, на яку ви спроектуєте зображення.

         Головною аудиторією пристрою, згідно з розрахунками виробників, мають стати навчальні заклади. Адже за допомогою CamTouch можна замінити усі звичайні класні дошки на «живі», що вже зробили деякі українські ліцеї та школи.

Рукавичка, що розмовляє

      Якщо вищезгаданий проект OpenWorld покликаний допомогти незрячим людям, то команда донецьких студентів (Валерій Ясаков, Антон Степанов, Антон Постерников та Максим Осика) 2012 року вирішила полегшити комунікацію із глухонімими людьми. Тоді їхня розробка – рукавичка, що здатна переводити мову жестів на звуки – здобула перше місце на конкурсі Microsoft Imagine Cup та потрапила на сторінки американського журналу «Times» як один із найкращих винаходів 2012 року.

 Рукавичка Enable Talk, оснащена сенсорами, а «Text-to-speech» перетворює жести, які робить людина у такий рукавичці, в текст або звукову мову. Система з’єднується зі смартфоном або планшетом через Bluetooth. Також пристрій обладнаний сонячними батареями для підтримки акумулятора.

        Наш край Дніпропетровщина також славиться своїми винаходами.

Плавуча морська електростанція

        У Дніпрі студент-другокурсник Київського політехнічного інституту Михайло Литовченко спроектував та разом з батьком-інженером розпочав будівництво плавучої морської електростанції промислового зразка Розроблений у рамках проекту Modular breakwater-power plant пристрій перетворює енергію вітрових хвиль у електрику, опріснює морську воду та виступає в ролі хвилелому

   Проект отримав і максимально упереджену експертизу, і найвищі оцінки самого різноманітного наукового журі у різних куточках світу. У США  зайняв третє місце на найбільшому у світі науковому конкурсі для молоді Intel ISEF, Потім була вже золота медаль на не менш престижному, але більш спеціалізованому енергетичному конкурсі I-SWEEEP, перемоги у Швеції і Нідерландах». У 2016 році Михайло Литовченко вийшов у фінал глобального інноваційного конкурсу Tech-I GIST (Global Innovation through Science and Technology), на якому переміг, та отримав можливість представляти свої проекти інвесторам і промисловцям.

Альтернативне джерело опалення

        Вчений з Дніпра Максим Сорока винайшов новий спосіб обігріву житлових будинків. Умілець змішує опале листя з папером і пресує у брикети, а потім опалює цим приміщення. Рецепт від еко-активіста простий: кілька днів замочувати звичайний папір, потім збити його міксером у пасту, додати подрібнені листя, воду і ретельно все змішати. Отриману суміш необхідно спресувати у невеликі брикети. На те, щоб замінити один кубометр газу для опалення, знадобиться близько 60 брикетів.

      Українці - талановита нація і цей перелік винаходів цьому доказ. Щороку українські вчені створюють тисячі винаходів. Одні відразу йдуть у життя, інші проходять важкий шлях, допоки їх знайде заслужене визнання. Шкода, що, як і раніше, винахідники не отримують підтримку від держави. Тому і зараз доводиться реалізовувати свої плани та винаходи на теренах інших країн, які дуже зацікавлені у наших вчених.

Нравится