ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ


Особливість розвитку  розбудови  України вимагає від учнів набути фундаментальні знання з фізики з послідуючим використанням даних знань в професійно-практичній підготовці. Учень має бути готовим засвоїти нові інноваційні технології та постійно навчатися. Тому особлива роль відводиться фізиці як фундаментальній науці, яка є рушієм всіх інноваційних технологій.

  Завдання шкільної освіти – забезпечення належного рівня освіченості випускників. Енциклопедичність знань, ерудованість, глибоке і гнучке мислення – краще, ніж обмеженість, поверховість, проте люди - не цвяхи, які можна наштампувати однаковими за усіма параметрами. Неможливо усіх звести під один знаменник.

Школа не може дати учневі таку суму знань, яка необхідна на все життя, але вона може навчити його вчитися і в цьому цінність навчальної діяльності. Школа не може виховати учня, бо виховання – процес суто індивідуальний , але вона може навчити його самого виховувати себе, постійно вдосконалювати свій характер (через якості), інтелект, мораль, систему звичок. Тому ціннісними орієнтаціями навчальної діяльності виступають: самоспостереження, самоаналіз, самообмеження, самонаказ і багато інших «само». Школа не може керувати кожним кроком учня, а тим більше після закінчення , але вона може навчити його керувати своєю діяльністю.

Пріоритет надається навчанню самостійно добувати потрібну інформацію, вичленити проблеми, шукати шляхи їх раціонального розв'язання, вміти критично мислити, застосовувати набуті знання для вирішення нових завдань. Ці завдання сформульовані в новому Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти.

На мою думку, педагогічною технологією, яка дає змогу вирішити ці завдання, є системно-діяльнісний підхід, який зв'язує проблемні та проектні, дослідницько-експериментальні й пошукові методики в цілісну педагогічну систему. ЇЇ мета - розвиток особистості учня на основі засвоєння ним не лише ЗУНів („знання, уміння, навички"), а насамперед узагальнених способів навчальних дій шляхом цілеспрямованої, науково обґрунтованої організації власної навчально-пізнавальної діяльності учня. Уміння вчитися запорука успіху.

У школі діє єдиний електронний освітній простір, усе більше поширюються інтерактивні мультимедійні технології, в арсеналі є електронні освітні ресурси нового покоління, які створюють великі можливості для забезпечення освітньої діяльності на сучасному рівні.

Вчитель повинен усіляко сприяти розвитку нових форм навчально-пізнавальної діяльності, формуванню узагальнених способів дій, а саме:

  • пошуку, обробці, зберіганню, аналізу інформації, взятої з Інтернету, створенню власних мультимедійних презентацій, навчальних відеофрагментів;
  • створенню веб - сторінок, розміщенню авторських рефератів  на сайті;
  • виконанню проектів з використанням усього комплексу можливостей мережі та персональних комп'ютерів;
  • набуттю стійких навичок інформаційної культури та інформаційної активності.

Комп'ютерна презентація, відео- або аудіофрагменти супроводжують розповідь учня. В цих умовах головна дійова особа учень - активний об'єкт. Продуктивними формами і методами використання ІКТ є такі, що застосовуються як інструмент розв'язання проблем, розвитку мислення, сприяють формуванню вмінь учня самостійно шукати інформацію, обробляти дані, робити висновки. Інтеграція ІКТ з технологіями критичного мислення, проектно-дослідницькою діяльністю, проблемним навчанням, діяльнісним підходом - це головний засіб досягнення мети: розвитку особистості учня.

      ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

Для учня

  • покращити мотивацію та підвищити інтерес до навчання
  • розвивати самостійність і творчість;
  • краще сприйняти й усвідомити навчальний матеріал;
  • виробляти навички практичного застосування;
  • самостверджуватися через створення наукових проектів чи презентацій;
  • мати доступ до новітніх технологій та передових досягнень науки;
  • формувати ключові компетенції.

Для педагога

  • ефективно організовувати контроль знань, умінь і навичок учнів;
  • економно використовувати навчальний час;
  • коригувати навчальний процес завдяки забезпеченню зворотнього зв’язку з учнями;
  • розширювати та комбінувати види роботи з учнями;
  • створювати умови для здійснення індивідуального та диференційованого підходу.

 

Нравится