29.11.2012



Стельмах М." Гуси- лебеді летять..."

Повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять...» є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розпо­відь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізна­ти автора повісті.

Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. «А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства!»

Письменник розповідає про свою матір, яка найбільше любила землю. Вона вірила, що «земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, що вона може гніва­тись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радо­щі, болі...»

Факти свого життя Михайло Стельмах художньо осмислив, узагальнив, втілив у яскраві образи, які змушують нас співпереживати, відчувати, чим живе герой, що його хвилює, радує і засмучує. Гіереді мною зримо постає картина, як Ми­хайлик учився в школі, як у перші дні зими батько заносив його в школу, а після уроків знову загортав у кирею і ніс додому.

«Гуси-лебеді летять...» — найбільше художнє досягнення Михайла Стельмаха.

 
rate this article
rate this article
  • Currently 5.00/5
 
 
Other articles