Сімка проста і загадкова

У всі часи шукачі істини вважали числа найвищим символом таємничого. Стародавні народи бачили в них ключ , який відкриває таємниці буття. У найбільшій пошані в наших предків було число «7». Це число вважалося досконалим і священним. У Біблії воно вживається понад 100 разів – починаючи з семи днів Творіння і закінчуючи сімома ангелами Апокаліпсису. Притягальної сили і магічності числу «7» надав фольклор, про що знаходимо багато цікавого у наукових розвідках етнографів, у тому числі і українських.
   Чому ж саме це число, як жодне інше, вважалося числом досконалості і гармонії, священним і магічним і   не   тільки  в  дохристиянські часи, а    й     визнане християнською, юдейською та іншими релігіями? В нумерології (так називають науку про вплив чисел на долю  людини  і   їх  таємниче значення)  всі  числа несуть певну символіку. За схематичною символікою чисел  сімка – активний  космос . Як  нашим   предкам було    не    поклонятися    цьому  числу?   Адже, спостерігаючи  за  навколишнім  середовищем,   вони бачили  сім   природних   кольорів  (веселка),   на обличчях   людей  і  мордах   тварин  сім   природних отворів    (двоє очей, двоє  вух,  дві ніздрі, рот).   У фазах  Місяця через кожні сім днів (чверть) настають зміни,   з    ними    пов’язували    зміни    в     погоді, самопочутті,   настрої   тощо.  Не    випадково     в дохристиянському  народному календарі уже в період трипільської культури  сім днів  стали  мірою  часу: тиждень – перша календарна одиниця.
   У дохристиянському календарі, між іншим, ще не визначалися усталені дні свят, їх справляли залежно від погоди і ходу хліборобських справ. Святкові обряди часто тривали цілий тиждень – сім днів. Тиждень на стародавніх малюнках зображали у вигляді семипроминевої зірки. Сьомий день тижня зайняв особливе місце – день відпочинку, працювати не дозволялося. За Біблією  сам Бог дав людям такий почин   після  шести   днів   Творіння.
   Не  менш  важливим   фактором   для   закріплення магічності числа «7» у середніх широтах було те, що цикл   сільськогосподарських  робіт   вкладався в час проходження Сонця через сім сузір’їв.
   Можна здогадуватися, що певний час  давні предки українців  поклонялися  сімом  божествам. Вірячи   у множинність небес, налічували їх сім. І тільки сьоме небо   справжнє,  там   знаходиться    Всевишній .
   Священність  числа  «7»,  за   деякими    версіями, підкріплювалася  ще  й  тим,  що   воно    становить чисельну  основу   родоводу:  в  кожної особистості найближчими кровниками є дві бабусі, два дідуся, мама і тато, а в сумі семеро. Престижним вважалося народити й виростити не менше семи дітей. «Як сім, то  й  доля  (щастя)  всім» - говориться  у  прислів’ї .
   Жінки здавна знали, що за сім місяців завершується формування   дитини  в  утробі   матері.    Згодом визначили , що у першому і другому семиріччі, тобто до  7   і  до  14  років,  організм   дітей    розвивається найінтенсивніше  і повністю оновлюється. Вірогідно, що на цій основі виникло і повір’я,  що  похований нехрещеним через сім років перетвориться на нечисту силу, а деякі птахи і тварини на сьомому році можуть перетворитися на інших істот: зозуля, наприклад, - на яструба, коза – на диявола і т.п. Разом з тим люди вірили, що  на  сьомому  році  втрачають  свою  силу чари, і  їх  це   радувало. Вважалося,  що  на  Землі живуть сім тисяч видів тварин: саме таку кількість їх пар  Ной зберіг у ковчезі під час всесвітнього потопу. Зібраний урожай зернових культур вважався добрим, коли не менш як у сім разів перевищував вагу посівного матеріалу.
   Число  «7»  з  давніх  давен   було   ритуальним, символічним,   частим  у народних    обрядах. Наприклад, на  вессіллі   сім  коровайниць   пекли коровай, вода  на  коровай бралася з семи криниць, яйця від семи курок, молоко – від семи корів. А на закінченні хрестин, в організації яких значну роль відігравали  хрещені  батьки  –  куми,    батьки новонародженого давали їм у подарунок сім хлібин і полотно. У християнській символіці зображалися сім видів  христа, на  якому  був  розп’ятий   Христос. Дотепер багато хто вірить: як присниться число сім, то  це  на    щастя.
   Очевидно, з   урахуванням    притягальності    і практичності   числа  «7» церковна  догматика визначила  сім  смертних  гріхів  (заздрощі, зневіра, гнів, гордощі,  ненажерливість,  перелюбство, скупість)  сім  християнських таїнств,  сім  безумств, які   переслідують  чоловіків, сім   прохань  до Бога в щоденній молитві, сім   тижнів найбільшого посту – перед Великоднем .
   Про  жодне  з чисел  не  має   стільки   приповідок, прислів’їв, приказок. Згадаймо хоч би оці:
 сім  баб- сім  рад;
 сім мішків гречаної вовни і всі не повні;
 як  сім баб  пошептало;
 як повториш  сім разів  будеш знати назовсім;
 сім  раз   відміряй ,  а  раз  відріж;
 сім  раз   переродитись;
 треба   сім   раз   подумати;
 сім   п’ятниць   на   тиждень;
 семеро   одного   не   ждуть;
 такий   год ,   що   на   день   сім   погод;
 зійшлося сім  бід  на   один  обід;
 за  кусок  кишки  сім  верст  пішки.
   Навіть з наведених даних можна бачити, як багато значило   число  сім  у житті  наших    предків,   яке поважне місце займало у їхній уяві. І найбільшим загалом для нього звучить мудрослів’я «Як є сім, то буде всім», - і дай Боже, як кажуть у подібних випадках.

Like it