На порозі Нової української школи


 

На порозі Нової української школи

             Ми довго чекали цього дня, готувалися до нього. І ось за декілька днів до нас прийдуть учні нової української школи. Прийдуть до кожного з нас, а не тільки до тих вчителів, які будуть працювати в перших класах.  Нова українська школа – це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і поваги до кожної дитини. Це цікава, практико орієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. А для батьків вона – відкрита, чесна і націлена на співпрацю.

Школа зараз стає рушієм і йтиме попереду суспільства. Тому треба змінювати підхід до організації навчання, ставлення вчителів до дітей, відносин між вчителями, управління школою.

Головне буде відбуватися між учнями та вчителем. І педагоги чудово підготувалися до першої зустрічі з першокласниками – «діти відчинять двері в абсолютно новий освітній світ – цікавий, захопливий і дружній до них», як зазначила міністр Лілія Гриневич.

Вчителі вже працюють над  розвитком індивідуальності дитини, забезпечують свободу вибору, вчителі вчать робити цей вибір.

До нас приходять нові діти. З ними  необхідно домовлятися, вони навчаються тільки тоді, коли розуміють, для чого їм це потрібно. Для них важливі співпраця та партнерство.  Їм необхідно партнерство, а не формальні правила. Саме вони стануть рушійною силою прогресу в нашому столітті.

Сучасні діти працюватимуть у світі, який ми не в змозі детально передбачити, бо швидкість змін зростає. Саме тому школа має давати дитині різні вміння, компетентні навички. Головне її завдання — вже не забезпечення знаннями, бо вони дуже мінливі в сучасному світі. Нове завдання школи — навчити дітей, як знання і навички втілювати в життя. Знання, які отримують сучасні учні, мають бути універсальними.

Провідною метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості освіти.

Мета загальної середньої освіти визначена у Законі України «Про освіту». «Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Вчителі мають орієнтуватися на такі  компоненти Концепції Нової української школи, як:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Водночас, Концепцією визначено складники, якими з боку держави та місцевої громади як повноправного учасника освіти має забезпечуватися успішна організація освітнього процесу.

ЗАКОН “ПРО ОСВІТУ” ЗАКЛАВ ТАКІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:

вільне володіння державною мовою

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

математична компетентність

компетентності у галузі природничих наук,

техніки і технологій інноваційність

екологічна компетентність

інформаційно-комунікаційна компетентність

навчання упродовж життя

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей

культурна компетентність

підприємливість та фінансова грамотність.

Головна ідея Нової української школи – компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто будуть набувати знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Для НУШ створено новий Стандарт і нові програми.

         Відбувається зміщення акцентів. В учнів формується ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Компетентність часто тлумачать через усталені поняття: «здатність до…», «комплекс умінь», «готовність до…», «знання в дії», «спроможність», «індивідуально-особистісна рефлексивна функція» та ін. Отже, компетентність – цілісна, тобто ні знання, ні вміння, ні досвід діяльності самі по собі не є компетентністю.

Компетентності дозволяють усунути суперечливості між засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих задач:

• уміти розрізняти об’єкти, ознаки, властивості;

• аналізувати і пояснювати причини і наслідки подій, вчинків, явищ;

• створювати тексти, вироби, проекти;

• висловлювати ставлення до подій, вчинків своїх та інших;

• брати участь в колективних справах; у розв’язанні навчальних завдань; оцінювати вчинки, різні моделі поведінки та ін.;

• користуватись певними предметами та ін.

Ключові компетентності пов’язують воєдино особистісне і соціальне в освіті, відображають комплексне оволодіння сукупністю способів діяльностей, що створює передумови для розроблення індикаторів їх вимірювання; вони виявляються не взагалі, а в конкретній справі чи ситуації;

набуваються молодою людиною не лише під час вивчення предметів, але й засобами неформальної освіти, впливу середовища тощо.

Важливий акцент новозмін пов’язаний із тим, що визнається рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання. Тобто, кожна освітня галузь (мовно-літературна, іншомовна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна, фізкультурна, громадянська та історична, мистецька) володіє освітнім потенціалом, необхідним для формування кожної ключової компетентності. Цей потенціал має бути реалізований наскрізно у процесі навчання кожного предмету чи курсу.

Великого значення в Концепції набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою є створення нового гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму і офіціозу.

Головним завданням педагогіки партнерства є подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

 Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

В Новій українській школі  окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а  як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора, ментора та новатора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

Коуч - той, хто допомагає досягти життєвої або професійної мети. Він сприймає  людину такою, якою вона є насправді, а не оцінює її.

Ментор - досвідчений і надійний товариш, порадник, наставник) – той, що є наставником.

Тьютор - той, що індивідуально працює з інтересом дитини виявляє освітні запити, проектує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті

Новатор - педагог, який приносить в інтелектуальну освітню діяльність нові ідеї

 Модератор - людина, яка проводить соціологічні дослідження,ведучий фокус-групи, адміністратор форуму, чату,соціальної мережі в Інтернеті , той хто налагоджує комунікативну взаємодію у класі  , організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті

         Фасилітатор  - підтримує дитину в її навчальній діяльності через педагогічну взаємодію, допомагає,  надихає.

         Сучасний учитель інформаційно-компетентний, громадянин, гуманіст, цінитель краси, дослідник, культурний, здоровий.

 

         За модифікованою таксономією Блума 30% учні мають запам’ятати, 10% - творити унікальні знання і 60 % - здобувати самостійно з відомих джерел. Завдання вчителя – навчити дитину вчитися.

         Дуже складно передбачити, у якому світі житимуть наші діти – адже він швидко змінюється. Проте із впевненістю можемо сказати, що навчання в Новій українській школі буде цікавим та яскравим, побудованим на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчителі в цьому їй допоможуть.

    Бажаю усім вчителям  творчих злетів в новому навчальному році.

Like it