29.04.2013



Концепція розвитку школи

 

 

          Схвалено                                                                        Затверджено

на засіданні педради                                           на засіданні ради школи           (Протокол № 6  від 27.05.2010)                                (Протокол № 1 від 28.05.)

(Протокол №1 від 31.08.2012)

 

 

 

Концепція

діяльності та розвитку Грузьківського НВК  «Загальноосвітня   школа  І –ІІІ ступенів  -дошкільний навчальний заклад»

Кіровоградського  району

  Кіровоградської  області

 

Школа сприяння фізичному та духовному розвитку особистості

 

 

 

Школа –духовна колиска народу.

Школа – святиня і надія народу.

В.О.Сухомлинський

 

 

 

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей,

 душу яких гнітить думка про те,

 що вони ні на що не здібні.

Успіх у навчанні – єдине джерело

 внутрішніх сил дитини,

які породжують енергію

для переборення  труднощів,

 бажання вчитися.

 

В.О. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

                                         СТРУКТУРА КОНЦЕПЦІЇ:

 

 

 

Зміст

 

Сторінки

 

1

 

Провідна ідея школи Сприяння фізичному та духовному розвитку особистості

 

 

 

3-4

 

2

 

Мета, завдання й засади діяльності школи

 

4-5

 

3

 

Головні завдання діяльності школи

 

6

 

4

 

Філософські засади розвитку

 

6

 

5

6

Принципи роботи

Шляхи реалізації завдань

 

8

8-10

6

 

Головні аспекти виховної роботи

 

10-14

 

7

 

Пріоритетні напрямки роботи

16-18

 

8

9

10

 

Головні результати діяльності школи

Характеристика навчального закладу

Модель випускника школи

18

18

21

 

 

ДОДАТКИ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Допоможемо дітям стати щасливими» таку місію визначив у своїй діяльності педагогічний колектив Грузьківської ЗШ І-ІІІ ступенів.  Головною дійовою особою навчального процесу є учень, суб’єкт навчальної діяльності. Отже,  Концепція розвитку школи повністю підпорядкована освітній меті навчання в школі виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвине­ної, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими – фізично і психологічно. А для цього – будувати навчально-виховний процес на  принципах гуманізації та демократизації , на основі тісної взаємодії в системі «учні – вчителі – батьки».

                            Загальна   стратегія    закладу

0світа сьогодні - це становлен­ня людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це оз­начає, що освіта як процес навчання та виховання здійснюється не тіль­ки в інтересах держави, а й в інте­ресах особистості, суспільства, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно зорієнтований та компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпеч­ні умови розвитку дитини, всебіч­но реалізує її природний потенціал, а досягнення учнів розглядають­ся як компетентність, характерис­тики якої можна визначити шляхом моніторингу діяльності особистості за її вміннями на основі набутих знань та вироблених навичок. Тому педаго­гічний колектив школи працює над удосконаленням навчально-виховного процесу, переорієнтацією його органі­зації на результат - модель компе­тентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку жит­тєвої компетентності.

Щоб знайти своє місце в житті, ефективно використовувати життєві та соціальні ролі, випускник має володіти  певними якостями, уміннями:

•  бережливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я інших як найвищої цінності;

• уміти проектувати свій життєвий шлях;

• уміти здобувати й перетворювати інформацію  з різних джерел, застосовувати її для власного розвитку;

•  мати досвід пізнання самого себе, розуміти інших людей;

• уміти адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях;

• творчо використовувати набуті знання ;

• уміти відстоювати свої права та долати труднощі.

Саме на це спрямовані зусилля всіх суб'єктів навчального-виховного процесу школи.

Провідна ідея школи – створення умов для всебічного розвитку особистості шляхом тісної взаємодії в системі «учні-батьки-вчителі»,

створити сприятливе освітньо-виховне середовище  на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для  фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного  зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини  на збагачення індивідуального досвіду,  самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

            Метою управлінської діяльності адміністрації закладу є створення найсприятливіших умов для самореалізації особистості вчителя та учня, а також створення позитивного іміджу школи.

                              Проблеми   , які  ставить перед собою колектив  :

1. Фізичний та духовний розвиток особистості шляхом використання інтерактивних технологій.

2.. Створення умов для всебічного розвитку особистості шляхом тісної взаємодії в системі «учні-батьки-вчителі».

3.Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації як вчителя , так і учнів.

4. Забезпечення наступності усіх ланок навчально-виховного комплексу.

  Знаходячись на шляху перебудови сільської школи, головним девізом своїм вважаємо висловлювання: «Змінюймось! Інакше перестанемо існувати.»

Прагнемо знайти відповіді на запитання:

  • Яка школа потрібна дитині в сільській місцевості, де поряд немає позашкільних центрів розвитку?
  • Як допомогти їй пристосуватись до шкільного життя, почуватися спокійно і впевнено?
  • Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

У нашому закладі прагнемо створити середовище, де формується нова людина як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків перебудови школи ми зрозуміли, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учня, вчителя, батьків, співробітників.

Уся навчальна, виховна робота педагогічного колективу спрямована на формування творчої особистості відповідно до концепції розвитку закладу. Педагогічним колективом визначено основні перспективні напрями розвитку особистості дитини: фізичний і духовний.

Загальна мета навчального закладуреалізація державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня фізичного та духовного розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен учень під час навчання повинен отримати знання , які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’я зберігаючої педагогіки. Здоровя дітей – одне з основних джерел

щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою , яка

пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей. Занепокоєння викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої. Близько 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного  характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

Турбує також стан духовної культури та моралі суспільства, у якому відбувається пропаганда насилля , нехтування правовими, моральними нормами. Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної поведінки і , як наслідок, до «втечі від реальності» в алкоголізм, наркоманію…

З метою досягнення матеріального життєвого успіху як кінцевої мети пропагуються аморальні засоби, духовні ж чесноти стали втрачати свою дієвість. Це сприяло загальній кризі моральності. Знецінюється  одвічне: любов, сім’я, культурні цінності, а культивуються особисті потреби та задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, ранній початок статевого життя ведуть до формування особистості, яка не здатна  створити міцну сім’ю, народити і відповідально виховати дітей. Це веде до поглиблення демографічної кризи.

Вважаємо, що на сучасному етапі саме загальноосвітня школа має подолати ці негативні процеси.

Ми вирішили, що наш заклад має бути Школою сприяння фізичному та духовному розвитку особистості. У своїй роботі куруємось Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», «Про фізичну культуру і спорт», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указами президента України «Про затвердження  цільової комплексної програми «Фізичне виховання– здоров’я нації», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації на 2002 – 2011 роки» та іншими нормативними  документами.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми переконані, що кожен учитель нашої школи повинен бути добрим, життєрадісним, всебічно розвиненим, високо ерудованим та культурним, щоб реалізувати цілі, визначені педагогічним колективом.

Наша стратегічна мета:   збереження та зміцнення здоров’я дітей, їх фізичний та духовний розвиток; досягнення освітніх стандартів; створення позитивного іміджу школи.

Ми створюємо:

  • Сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання);
  • Оптимальну організацію навчально – виховного процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
  • Необхідний  достатній та раціонально організований руховий режим.
  • Тісна взаємодія з батьками .

Усі педагогічні технології мають бути визначені за ступенем їх впливу на здоров’я учнів.

Головні завдання

1. Формувати мотиваційне поле успішного  навчання, забезпечити досягнення заданого рівня освіченості, що відповідає ступеню освіти,  потребам особистісного розвитку  дитини.

2. Вивчати індивідуальні особливості учнів їхні  інтереси та потреби; орієнтувати кожного з на розвиток його нових психологічних можливостей; проектувати, організовувати й керувати процесом його розвитку.

3.  Формувати в учнів життєві навички та  переконання в перевагах здорового способу життя, викликати в кожного бажання свідомого прагнення до вдосконалення власного «Я», якнайповнішої ре­алізації природних задатків; сприяти виробленню власної життєвої позиції.

4. Сприяти духовному збагаченню учнів, форму­вати високі моральні якості, потребу поводитися згід­но з моральними нормами, прийнятими в суспільс­тві, наслідувати кращі традиції родини, народу.

5. Виховувати почуття національної гідності, лю­бові до рідного краю.

6. Утверджувати позиції школяра як рівноправ­ного учасника педагогічного процесу.

7. Підвищувати професійний рівень кадрового по­тенціалу з питань збереження та зміцнення фізичного та духовного  здоров'я.

8. Здійснювати координацію зусиль усіх струк­турних елементів школи та громадських організацій з метою узгодження дій для вирішення питань сто­совно здоров'я дітей і дорослих.

9. Своєчасне і повне інформування  батьків з приводу роботи школи.

 

 

 

 

 

 

Філософські засади школи успіху

 1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої люди­ни?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовихован­ня нема виховання. Не тільки знання, а й вихован­ня характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї само­вдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особис­тості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних ук­раїнських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педа­гогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступа­ють першоосновою та найважливішими умовами повно­цінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досві­ду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особис­тості й розвитку суспільства

Суть соціального замовлення суспільства школі полягає у вихованні особистості, яка володіє не тіль­ки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здат­на активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Концепція любові

Людина починається з любові. Є любов — є люди­на, є життя. Любов — ліки від деградації людства, то­му треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати сто­сунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку — науку любові.

5. Концепція здоров'я

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — харак­теристика добробуту народу. Здоров'я визначає по­тенціал працездатності людини та є способом ви­яву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що вихов­ний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах,  а й у звичаях народу, його піснях, тради­ціях, особливостях його ментальності. Усе це охоп­лює етнопедагогіка як система поглядів на вихован­ня молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педа­гогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рід­ної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педа­гогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, на­роду, любов до порядку, шанування старших, твор­чість слова, знання роду, збереження його честі, де­мократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї са­мої: швидкоплинність соціального прогресу, дина­мічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, поси­ленні відповідальності молодої людини за своє май­бутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

 

 

Головними принципами роботи Школи успіху є

.  формування потреби в здоровому способі життя;

• формування духовної культури та загальнолюдської моралі;

•  превентивне правове виховання;

• екологічне виховання;

• демократизація та гуманізація навчально-виховної роботи;

•створення умов для саморозвитку, самовиховання, самовияву, самоствердження особистості в колективі та розвиток інтересів, творчих здібностей учнів;

• розвиток системи учнівського самоврядування

. тісна взаємодія в системі «учні-батьки-вчителі»

 

 Реалізація цілей і завдань здійснюється через

 

• управлінську;

•  дидактичну;

•  виховну;

•  науково-методичну;

•  суспільно-педагогічну діяльність;

.  діяльність  психологічної служби.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Управлінська діяльність

 

Управлінська діяльність закладу базується на основах демократичного стилю управління. Вищим органом управління є загальношкільні збори. Передбачається щорічне обов'язкове звітування директора перед батьківською громадськістю.

 

 Метою управлінської діяльності адміністрації закладу є створення найсприятливіших умов для самореалізації особистості вчителя та учня, а також створення позитивного іміджу школи.

 

 

 

1.  Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

•   загальні збори;

•   педагогічна рада;

•   рада школи;

•   атестаційна комісія;

•   загальношкільний батьківський ко­мітет;

•   учнівське самоуправління;

•   піклувальна рада.

2.  Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування навчально-виховною діяль­ністю, моніторинг.

3.  Річне планування здійснюється з ви­користанням перспективного планування.. План будується на основі під­готовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ  згідно  з   Концепцією  школи.

При складанні плану використовуєть­ся структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає екс­пертизі в кінці року.

 4. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ла­нок закладу, робота педагогів-новаторів в режимі самоконтролю.

Фінансово-господарська

ДІЯЛЬНІСТЬ

    Фінансово-господарська діяльність за­кладу здійснюється на основі коштів Дер­жавного та місцевого бюджетів, що надхо­дять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансу­вання закладу є добровільні благодійні внески батьків та спонсорські кошти. Розподіл коштів добро­вільних батьківських внесків відбувається згідно з фактичним їх надходженням за погодженням із загальношкільним батьків­ським комітетом. Не використані в поточ­ному звітному періоді (навчальному році) кошти не підлягають вилученню і вико­ристовуються в наступних звітних періодах.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Концепції розвитку закладу здій­снюється шляхом:

•  зміцнення матеріально-технічної бази школи;

•  створення нових навчальних кабінетів;

•  поповнення існуючих кабінетів на­вчально-наочними посібниками, до­відковою, методичною, науково-популярною літературою;

•  організації виготовлення саморобних навчальних посібників;

•  придбання комп'ютерної техніки, тех­нічних засобів навчання;

•  поповнення бібліотечного фонду;

•  придбання меблів, спецодягу;

 

Учителі як учасники дидактичної підсисте­ми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі

умови для фізичного, інтелектуального, психологіч­ного, духовного, соціального становлення особис­тості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям учнів.

Для впровадження в школі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання в школі  створені сприятливі умови:

• навчальний процес здійснюється відповідно до навчального плану;

• удосконалюється мотиваційне середовище ди­тини;

•  здійснюється допрофільне і профільне на­вчання, створюються можливості вибору учнями освітнього профілю відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей та особистих поба­жань, здійснюється поглиблене вивчення  предметів;

• підвищується відповідальність педагогічного колективу та батьків за результати навчання, вихо­вання й розвитку учнів;

•  підвищується професійна майстерність педа­гогів;

•  накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розро­бок тощо);

•  здійснюється комп'ютеризація навчального процесу;

• розширилася мережа гуртків ;

• учні залучаються до участі в управлінні шкіль­ними справами в різних видах діяльності;

•  посилюється оздоровча спрямованість на­вчально-виховного процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

•  створюється інформаційне забезпечення для пе­реходу школи до роботи в інноваційному режимі;

• упроваджуються інноваційні методи формуван­ня життєвої компетентності учнів;

•  проводиться діагностика та моніторингові до­слідження навчальних досягнень учнів, їх вихован­ня й розвитку.

 

 

Концепція виховної роботи школи.

 

 

Національний аспект виховання.

 Національне виховання покликано зберегти систему поглядів, переконань, звичаїв, традицій культурно-історичної спадщини нації. Головними складовими національного ас­пекту виховання є громадське та патріотичне виховання.

За­вданнями національного вихо­вання є:

•  формування національних цінностей, світоглядних позицій, ідеалів українського народу засо­бами фольклору, етнографічних свят і вечорів;

•  виховання поваги до ук­раїнських традицій, звичаїв, куль­тури, державної мови;

•  залучення до виховного про­цесу батьків та родичів, представ­ників громадськості;

•  дотримання народних зви­чаїв, обрядів.

 

Інтелектуальний аспект виховання.

 

 Метою інтелектуального виховання є розумовий розвиток

і формування провідних типів мислення учнів. Для підготовки учнів  до роботи в сучасному науково-техногенному світі в  вирішується комплекс завдань:

•  накопичення учнями фонду специфічних знань (термінологія, поняття, символи, закономірності) як бази для розумової діяльності;

•  оволодіння основними розу­мовими операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, уза­гальнення, систематизація);

•  формування інтелектуальних умінь (слухати й чути, дивитися й бачити, висловлювати думки, працювати з джерелами інфор­мації);

•  виховування інтелігент­ності.

 

Морально-етичний аспект виховання

Морально-етичне виховання спрямоване на формування мо­ральної зрілості особистості — потреб, мотивів і способів діяль­ності. Завданнями морально-етичного виховання в школі  є:

•  формування в учнів мораль­них цінностей, поглядів і пере­конань;

•  відновлення духовності че­рез повернення моральних норм;

•  виховання моральних по­чуттів;

•  вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою та реалізувалися в будь-якій ситуації та умовах.

Морально-етичне виховання має забезпечити формування в учнів такої системи моральних цінностей:

•  абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності, що ма­ють універсальне значення та не­обмежену сферу застосування  (доброта, любов, чесність, гід­ність, справедливість);

•  національні цінності (патріо­тизм, почуття національної гідності, бережливе ставлення до рідної землі, історична пам'ять тощо);

•  громадянські цінності (права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повага до закону);

•  цінності школяра (готовність захищати слаб­ших, турбуватися про молодших тощо);

•  сімейні цінності—моральні основи життя сім'ї, стосунки по­колінь, закони подружньої вір­ності, вірності в коханні, піклу­вання про дітей, любов до батьків, пам'ять про предків;

•  цінності особистого життя, які мають значення, насамперед, для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя (поміркованість та стриманість, працьовитість, добропорядність).

 

Правовий аспект виховання .

Метою правового виховання в школі  є формування громадянина України на конкретній історичній і національно-державній основі. Пріоритетними завданнями ста­новлення громадянина є:

•  виховання у ліцеїстів поваги до Конституції, законів України, національної символіки;

•  виховання глибокого усві­домлення взаємозв'язку між пра­вами людини та її громадською відповідальністю, що становить правову культуру особистості;

•  вивчення Конституції, прав і обов'язків громадян України, законів і норм співжиття у сус­пільстві.

 

Громадянський аспект виховання

Громадянське виховання — процес формування громадянсь­кості як інтегрованої якості осо­бистості, що дає людині мож­ливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Грома­дянське виховання в школі вклю­чає такі складові:

• виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу;

• розвиток патріотизму учнів;

•  формування культури міжет­нічних відносин;

•  виховання творчого став­лення до вирішення проблем Віт­чизни;

•  формування правосвідомості учнів (усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, державної влади);

•  формування культури по­ведінки;

• розвиток в учнів мотивації до праці.

 

 

 

Художньо-естетичний аспект виховання

Змістом художньо-естетичного виховання школярів  є формування в них загальної культури, естетич­них навичок, тому його основні завдання:

• розвиток уміння відрізнити прекрасне в повсякденному житті, цінувати його у вчинках людей;

•  прищеплення любові до краси рідної природи, до витворів мистецтва, живо­пису, літератури та здібностей і талантів;

• забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

•  оволодіння ліцеїстами цін­ностями та знаннями в галузі сві­тового й народного мистецтва, му­зики, архітектури, усної народної творчості.

 

Фізичний аспект виховання

З метою забезпечення фізич­ного розвитку та комфортного самопочуття кожного учня у навчально-виховному процесі вирішуються такі завдання:

•  формування навичок подо­лання фізичної і психологічної втоми;

• створення умов для повно­цінного відпочинку, формування вмінь відпочивати;

•  залучення учнів до занять фізкультурою та спортом;

• виховання свідомого став­лення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих людей як вищої со­ціальної цінності;

•  формування гігієнічних на­вичок та навичок здорового спо­собу життя,          збереження і покра­щення фізичного й психічного здоров'я;

• удосконалення психічної підготовки учнів до активного життя;

• вироблення навичок фізич­ного самовдосконалення і самозагартування.

 

 

 

 

Екологічний аспект виховання

Метою екологічного вихо­вання є формування екологічної культури вихованців  як форми ре­гуляції взаємодії людини з при­родою. Вона досягається шляхом вирішення таких завдань:

• виховання розуміння сучас­них проблем навколишнього се­редовища й усвідомлення їхньої актуальності для всього людства, своєї країни і рідного краю;

• формування почуття відпові­дальності за стан навколишнього середовища на національному і глобальному рівнях;

• розуміння цінності при­роди як національного багатства країни;

•  формування знань та вмінь дослідницького характеру, спря­мованих на розвиток творчої і ді­лової активності при розв'язанні екологічних проблем, життєвих ситуацій;

• оволодіння учнями нор­мами екологічно грамотної по­ведінки;

•  залучення учнів до актив­ної природоохоронної діяльності на основі набутих

 

 

Трудовий аспект виховання

Трудове виховання в ліцеї спрямоване на формування пра­целюбної особистості, цивілізова­ного господаря, який свідомо ста­виться до праці як вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин. Завданнями трудового виховання в школі є:

• формування в учнів ро­зуміння загальних основ сучас­ного виробництва;

•  виховання свідомої життєвої потреби до трудової активності, ініціативи;

•  виховання дисциплінова­ності, організованості, береж­ливого ставлення до природних багатств.

 

Економічний аспект виховання

Метою економічного вихо­вання учнів  є формування їхнього нового економічного мислення та свідомості, готов­ності діяти творчо, застосовувати отримані знання на практиці. Ця мета реалізується через виконання таких завдань:

• освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у сучасному світі;

•  озброєння учнів теоретич­ними знаннями, практичними вміннями культури праці, розви­ток здібностей до певного виду діяльності;

• виховання особливих рис характеру: самоорганізації, лідер­ства, бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення перспективи;

• формування підприємниць­кої компетентності та культури;

• вироблення чіткого уявлення про наукові закономірності ринко­вих відносин;

• виховання розумових по­треб, формування здібності спів­відносити власні потреби з ма­теріальними можливостями;

•  виховання свідомого став­лення до вибору майбутньої про­фесії в умовах ринкових відносин;

• навчання партнерству, умінню працювати в колективі.

 

  Наш час - час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема в навчально-виховному процесі. Сучасна школа — це складна соціально-педагогічна система, в якій необхідно створити умови для розвитку та саморозвитку особистості. Учитель сьогодні покликаний виховати людину - перспективну, ділову, яка вміє поєднати духовний світ, знання, практику та ініціативність, яка сміливо крокує в незвідане завтра.  Отже, метою діяльності школи , її місією є формування особистості, орієнтованої на досягнення успіху в різних сферах діяльності.

Сьогодні Україні потрібні спеціалісти в різних галузях знань. Тому формування у випускників належного рівня національної свідомості, достатньої життєвої компетентності, соціального розвитку, необхідної комп'ютерної грамотності, уміння опрацьовувати інформацію, вільно використовувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій є обов’язковими.

 

 

                            ПРИНЦИПИ   ДІЯЛЬНОСТІ   ШКОЛИ

 

 

Принцип гуманізації полягає в послідовному поєднанні інтересів учнів та вчителів і виявляється у довірі та диференційованому підході до школярів, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності

 

Майстерність педагога - це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

 

Завдання вчителя - виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу учня, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення

 

Принцип демократизації навчально-виховного про

 
rate this article
rate this article
  • Currently 0.00/5
 
 
Other articles