Година спілкування "Трагедія Голокосту"

Година спілкування "Трагедія Голокосту"

Тема. " Трагедія Холокосту "

Цілі і завдання: познайомити учнів з темою Холокост як одним із прикладів жорстокого ставлення фашистів до людей; розвивати  вміння вислуховувати іншу людину, здібності до співчуття, співпереживання;  навчити захищати ідеї гуманізму.

На дошці цитата:

Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав - я не був євреєм.

Потім вони прийшли за комуністами. Я мовчав - я не був комуністом.
Потім вони прийшли за профспілковими працівниками .

Я мовчав - я не був профспілковим працівником.

Потім вони прийшли за мною.

Але вже не залишилося нікого , хто міг би мені допомогти.

Пастор Мартін Німеллер

 

Пам'ять про Голокост необхідна ,

щоб наші діти ніколи не були жертвами,

катами або байдужими спостерігачами.

І. Бауер

Хід заняття

Учитель:

          27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Холокосту. Цей день було вибрано саме тому, що саме в цей день 1945 року Радянська Армія звільнила один з найбільших фашистських таборів смерті Освенціум, який називають «фабрикою смерті». За час його існування в ньому загинуло близько 2 мільйонів людей, більшість з них були євреї.

Сьогодні, коли світ гуде від потрясінь – революції, національні вибухи , релігійна нетерпимість, – ми будемо знову говорити про Холокост,  що знищив 6 мільйонів людей. Не для того, щоб виховувати ненависть до вбивць. З ненависті нічого доброго не виростає. Мова йтиме не тільки проте, що зло руйнує, а й про те, що добро все-таки може і перемагати.

Ми разом повинні навчитися розуміти історію Холокосту, жахливу історію знищення.

«Холокост», – цим грецьким словом, що в перекладі означає «всеспалення»  або «знищення вогнем»  – прийнято  називати трагедію євреїв, загиблих від рук фашистів у роки 2 - ї Світової війни.

У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року по всій Німеччині організовані банди зі свастикою на рукавах почали громити магазини, що належали євреям, палили синагоги. Так почався Холокост всеспалення – Холокост Бабиних Ярів і Освєнцимів.

Бабин Яр – яр на північно-західній околиці Києва, де протягом кількох днів було розстріляно 70 тисяч мирних жителів з них - 33 тисячі євреїв.

Відправляючи своїх солдатів в похід, Гітлер проголошував, що звільняє їх від химери, яка називається совістю. Це означало : будь гірше звіра, вбивай без оглядки, грабуй, пали, насилуй, глумися над стражданням беззахисних жінок, старих, дітей. І фашисти точно слідували виконанню цієї вказівки: чоловіче населення у віці від 14 до 60 років зганяли на площі, перетворені на кладовища . Розстрілювали і закидали гранатами дітлахів з дитячих будинків, старих з будинків престарілих,  хворих. Жінок вбивали на вулиці.

Тисячі людей відправляли в табори смерті, де знищували людей в газових камерах та спалювали в печах.

Світові відома трагедія сім’ї німецької дівчинки Анни Франк. Разом з батьками, рідними та знайомими вони довгий час ховалися від переслідування у сховищі в задній частині будинку. Протягом трьох років Анна вела щоденник: вона писала листи своїй вигаданій подрузі Кітті, в яких розповідала, що відбувалося з нею і іншими жителями сховища кожен день.

Але завдяки доносу поліція в серпні 1944 року арештувала всіх, хто переховувався в будинку. Вони потрапили до Освенціуму, табору смерті. До дня визволення Анна не дожила кілька днів.

В наші дні знято багато фільмів, які розповідають невигадані історії про безчинства фашистів, про мільйони загублених долей, і про подвиги людей, які в ті страшні дні робили все можливе, щоб врятувати життя нещасних.

Це дуже добре, що незважаючи на те, що пройшло стільки років, нікого не залишають байдужими подвиги і страждання учасників тієї трагедії.

Нещодавно у віці 98-ми років померла жінка на ім'я Ірина Сендлер. Під час Другої світової війни Ірина отримала дозвіл на роботу в Варшавському гетто в якості сантехніка / зварника. У неї були на те "приховані мотиви". Будучи німкенею, вона знала про плани нацистів з приводу євреїв. На дні сумки для інструментів вона стала виносити дітей з гетто, а в задній частині вантажівки у неї був мішок для дітей старшого віку. Там же вона возила собаку, яку навчила гавкати, коли німецька охорона впускала і випускала машину через ворота гетто. Солдати, природно, не хотіли зв'язуватися з собакою, а її гавкіт прикривав звуки , які могли видавати діти.

За час цієї діяльності Ірині вдалося винести з гетто і тим самим врятувати 2500 дітей. Її спіймали; нацисти зламали їй ноги і руки, жорстоко побили. Ірина вела запис імен усіх винесених нею дітей, списки вона зберігала в скляній банці , закопаної під деревом у її задньому дворі. Після війни вона спробувала відшукати всіх, що можливо вижили батьків і возз'єднати родини. Але більшість з них закінчило життя в газових камерах. Діти, яким вона допомогла, були влаштовані в дитячі будинки або усиновлені.

На знак визнання її героїзму, Ірену Сендлер внесли до числа Праведників світу.

Переважна більшість мирних жителів, знищених нацистами в окупованих ними країнах Європи, були євреями. Історія Холокосту в цих країнах згодом стала символом нацизму. У багатьох країнах відкриті державні музеї і пам'ятники. Найвідоміші з них - Анни Франк в Амстердамі і Музей Холокосту у Вашингтоні, який став в 1994 році найбільш відвідуваним музеєм світу.

У пам'ять про цю страшну подію і у нас в країні створені меморіальні комплекси і пам'ятники.

Попереду - троє: мати, батько, син – підліток. Їх черга настала: мати прикрила рукою очі хлопчика , щоб не бачила дитина спрямованого на неї автомата ката; батько величезною долонею захистив його груди ... Відчайдушна і безнадійна спроба батьків врятувати сина, вберегти ... Остання мить перед загибеллю, остання пристрасна воля до життя. Ті, що йдуть слідом за ними в очікуванні своєї смертного миті здається, і бачать і не бачать ні цих трьох , що попереду , ні один одного. Кожен наодинці з самим собою, зі своєю невблаганною долею.

"Трагедія народів " це сумне нагадування про всіх незліченних стратах і розстрілах, учинених фашистами - жорстоке свідоцтво, достовірна ПРАВДА в усьому, аж до частковостей, до куп одягу, зірваної катами зі своїх жертв, утилізованої, як і їх волосся Третім Рейхом . Страшна, ганебна правда історії, відома нам по Бабиному Яру.

Голокост - не просто сторінка єврейської історії, це загальнолюдська трагедія. У середині XX століття протягом багатьох років відбувалося винищення цілого народу. Найстрашніше, що інший світ це допустив.

Уроки цієї катастрофи не повинні забуватися. Їх замовчування може призвести до нової трагедії.

 

 

 

 

 

 

Like it