Дистанційне заняття для батьків майбутніх першокласників "Вікові психофізіологічні особливості дітей 5-6 років

Дистанційне заняття для батьків майбутніх першокласників "Вікові психофізіологічні особливості дітей 5-6 років


Інтернет-консультація для батьків

«Вікові психофізіологічні особливості школярів»

 

Мета. Ознайомити батьків із фізіологічними та психологічними особливостями дітей 5-6 років; ознайомити із іграми і вправами, спрямованими на розвиток уваги, логічного мислення, пам’яті, сприймання, мовлення.

 

Хід роботи

1. Фізіологічні особливості старшого дошкільника

Вік 5-6 років – це старший дошкільний вік. Дошкільне дитинство – період інтенсивного накопичення фізичних, розумових і духовних сил. У цей час бурхливо зростає весь організм дитини, зокрема активно розвивається мозок, обумовлюючи ускладнення процесів вищої нервової діяльності. У дитини з’являються нові можливості для аналізу та систематизування всього, що відбувається з нею та навколо неї; у корі великих півкуль головного мозку виникають нові зв’язки; накопичуються та систематизуються враження та уявлення про світ. Предмети найближчого оточення, вчинки людей, події громадського життя – усе це в міру дорослішання дитини привертає увагу все більше і більше, примушує дивитися, шукати пояснення, пробуджує її уяву та мислення.

Рівень розвитку дитини старшого дошкільного віку дає змогу здійснювати тривалі прогулянки; довго бігати та стрибати (не стомлюючись); виконувати складніші трудові доручення та фізкультурні вправи (порівняно з попередніми роками дошкільного дитинства).

Координація, спритність і точність рухів дитини в цьому віці швидко зростають. Суттєві зміни, що відбуваються у фізичному розвитку дитини, є особливо помітнішими під час різних видів її діяльності (зокрема рухливих ігор).

Рухливі ігри вимагають від дитини вміння володіти своїм  тілом і регулювати свої рухи, підпорядковувати їх правилам, що встановлені у грі. Звісно, можливість володіти своїми рухами, уміння їх координувати, контролювати їх точність і силу не можна вважати досягненнями тільки мускулатури дитини, що розвивається. Ці досягнення свідчать також і про значні зміни, що відбулися у вищий нервовій діяльності дитини на момент завершення дошкільного дитинства.

 

2. Психологічні особливості старшого дошкільника

 

У 5-6 років дитина як губка вбирає всю пізнавальну інформацію. У цьому віці вона запам’ятовує стільки матеріалу, скільки  не запам’ятає потім ніколи в житті.

Цей період називають сенситивним для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприймання, мислення, пам’яті, мовлення, уяви.

 

3. Інформаційна довідка

         Сприймання. У 5 років обстеження предмета набуває систематизованого, плавного характеру. Виділяють властивість предмета, і сама ця властивість предмета є об’єктом спеціального розгляду. Властивість предмета називається словом і стає категорією пізнавальної діяльності (категорії кольору, розміру, форми, просторових відношень). Посилюється свідомість сприймання. Завдяки аналітичності та свідомості сприймання діти можуть послідовно, детально розглядати малюнки, інтерпретувати їх, правильно пояснювати сюжет. Удосконалюється сприйняття простору і часу.

         У 6 років сприймання стає ще більш  цілеспрямованим, точним і узагальненим. Дитина правильно бачить пропорції предметів, виокремлює просторові, кольорові ритми, бачить перспективні відношення в малюнку. За спеціального навчання вдосконалюється слухове сприйняття мовлення та музики.

         Вправа «Мій улюблений колір»

         Мета: розвивати вміння розрізняти кольори, творчу уяву.

Інструкція. Учасникам пропонують по черзі назвати якомога більше різних предметів та явищ найулюбленішого кольору. Наприклад, якщо улюблений колір блакитний, то це можуть бути бант, волошка, небо, пролісок.

         Вправа «Колір музики»

         Мета: учити передавати мелодію за допомогою кольору.

         Інструкція. Звучить спокійна мелодія, учасникам (дитина та батьки) слід намалювати під цю музику кольорові картинки. Наприкінці вправи малюнки склеїти в загальний кольоровий колаж. Обговорити емоційний стан, власні відчуття.

 

Інформаційна довідка

         Пам'ять – довільна як під час сприйняття та збереження інформації, так і під час відтворення. Діти продовжують опановувати вміння виділяти мету, тобто самі намічають запам’ятати те, що необхідно. До операції запам’ятовування належить не лише голосне повторювання, а й повторення пошепки. Стає доступним смислове запам’ятовування, що ґрунтується на розумінні матеріалу, установленні значущих зв’язків між частинами інформації. Однак мимовільна пам'ять найбільш продуктивна, особливо, якщо вона пов’язана з проявами інтересів, інтелектуальних, естетичних, моральних емоцій.

         Вправа «Запам’ятай картинки»

         Мета: розвивати образну пам'ять; закріплювати мнемонічний спосіб «повторення».

         Матеріали: картки із зображенням різних предметів.

         Інструкція. Показати учасникам картинки із зображенням різноманітних предметів, що слід уважно запам’ятати. Через 2-3 хвилини потрібно закрити картинки та попросити відтворити , що на них зображено. Якщо учасник відтворить не всі картинки, то відкрити їх і запропонувати визначити ті, що не були названі. Наголосити на необхідності систематичного розвитку властивостей пам’яті.

         Вправа «Якої іграшки бракує?»

         Мета: розвивати зорову пам'ять і увагу.

         Інструкція. Поставте перед дитиною на 15-20 секунд 5 іграшок. Потім попросіть його відвернутися та заберіть іграшки. Якої іграшки бракує? Можна ускладнити: збільшувати кількість іграшок; не прибирати іграшок, міняти їх місцями. Використовувати для розвитку зорової пам’яті й уваги дітей у домашніх умовах.

         Вправа «Бабуся складає валізу»

         Мета: розвивати механічну пам'ять.

         Інструкція. Ведучий починає розповідь: «Бабуся складає у свою валізу гребінець». Наступний гравець повинен повторити вже сказане, додавши власний предмет: «Бабуся складає у свою валізу гребінець і капці». Гра триває, доки ряд не стає настільки довгим, що його вже не можна відтворити (18-20 слів).

 

Інформаційна довідка

         Мислення. Відбувається бурхливий  розвиток наочно-образного мислення. З’являється здатність використовувати в мисленні модельні образи, що за допомогою схем, символів матеріалізують приховані зв’язки між предметами та явищами. Завдяки цій здатності можливі: розуміння відношень різних предметів, їх складових; розуміння відношення частини і цілого (наприклад, змісту віднімання й додавання); конструювання за простим кресленням (наприклад, корабля); розуміння розвитку сюжету казки тощо.

         У цьому віці починає розвиватися словесно-логічне мислення. Діти розмірковують про явища, роблять елементарні висновки. Розвивається вміння докладно й послідовно розповідати про певні події. Однак у дитячій логіці можуть бути помилки, коли дитина не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити з них основне.

         Результатом навчання та розвитку мислення є те, що ситуативні уявлення про світ систематизуються і стають знаннями. З-поміж них розрізняють: стійкі та стабільні знання; знання-здогадки; гіпотези.

         Формуються узагальнені способи мислення: порівняння, відшукування схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

         Розвивається здатність бачити суперечності в явищі та прогнозувати майбутні події. Питання дитини здебільшого спрямовані на пізнання світу, отримання знань.

         Вправа «Придумаємо загадку»

         Мета: розвивати вміння міркувати; виділяти характерні особливості, ознаки предметів та описувати їх.

         Інструкція. Учасниками слід із зовнішніх ознак навколишніх предметів створити загадку. Наприклад: «Веселий, круглий, смугастий, а всередині червоний» (Кавун). Згодом додають функціональні ознаки: «Шумить, воркоче, ковтає – все вдома очищає» (Пилосос). Далі запропоновано порівняння та літературні загадки. Наприклад: «Фарбоване коромисло над рікою повисло» (Райдуга). Незрозумілі слова слід пояснити.

 

         Вправа «Навіщо і чому»

         Мета: стимулювати розвиток логічного мислення, загальної ерудиції.

         Інструкція. Поставити запитання, на яке необхідно логічно відповісти. Запитання можуть бути трьох типів: 1) на пропозицію, вгадування, домислення; 2) на встановлення причини чи змісту подій, що відбуваються; 3) на ухвалення рішення і планування своїх дій.

         Наприклад:

  1. Запитання першого типу.
  • Як ви вважаєте, навіщо людина тримає вдома кішку (собаку, папугу та ін.)?
  • Кого в зоопарку більше: звірів чи мавп?
  • Кого в річці найбільше: щук чи риб?
  • Яка тварина годує, одягає, взуває людину? (Вівця)
  • Скільки лапок у павука?
  • Яка тварина нічого не бачить?
  1. Запитання другого типу:
  • Що потрібно для життя собаці, котові, рибі?
  • Чому сонечко не клюють пташки? (Виділяє неприємну рідину)
  • Навіщо люди приручили бджілку?
  1. Запитання третього типу.
  • Ми хочемо поспостерігати за кішкою. Що ми повинні зробити?
  • Чи потрібно рятувати пташеня, що випало з гнізда?

 

Вправа «Хто ким був?»

         Мета: стимулювати розвиток логічного мислення, загальної ерудиції.

         Інструкція. Учасникам пропонують дібрати картинки або висловитися вербально згідно із поставленим запитанням «Хто ким був?» (Хто ким буде?):

  • Бобер – бобреням;
  • Курка – курчам;
  • Змія – яйцем;
  • Лев – левеням;
  • Метелик – гусінню;
  • Риба – ікринкою;
  • Птах – пташеням – яйцем;
  • Корова – телям;
  • Кінь – лошам;
  • Черепаха – яйцем.

 

Вправа «Так» і «ні» не говоріть»

         Мета: розвивати концентрацію уваги та слухову пам'ять.

         Інструкція. Попросіть учасників відповісти на запитання. Заборонено говорити «Так» чи  «ні». Необхідно запам’ятати цю інструкцію.

         Запитання:

  • Ти любиш літо?
  • Тобі подобається зелень парків?
  • Ти любиш сонце?
  • Тобі подобається купатися в морі або річці?
  • Ти любиш рибалку?
  • Ти любиш зиму?
  • Ти любиш кататися на санках?
  • Тобі подобається гратися в сніжки?
  • Ти любиш, коли холодно?
  • Тобі подобається ліпити снігову бабу?

 

 

 

 

Like it