Ландшафтний заказник місцевого значення « Балка Великі Сірогози»

Ландшафтний заказник місцевого значення « Балка Великі Сірогози»


            Всеукраїнська історико-географічна  

                              експедиція

                 «Історія міст  і сіл України»

 

 

 

Тема:    « Ландшафтний заказник

                    місцевого значення

               « Балка Великі  Сірогози»

 

                                                                          Виконавець: Пендак Катерина  Іллівна

                                                                           учениця 10-Б класу

                                                                           Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                                           вул..Височина ,6

                                                                           смт Нижні Сірогози

                                                                           Нижньосірогозький  район

                                                                          Херсонська область

                                                                           Керівник : Пендак Лариса Семенівна

                                                                           вчитель географії

                                                                           Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступен

 

 

                                                Нижні Сірогози -2012

                                      Зміст

 

1.     Вступ

2.     Основна частина

2.1  Географічне положення

2.2  Топоніміка

2.3  Історія утворення

2.4  Рельєф

2.5  Клімат , стихійні лиха

2.6  Ґрунти

2.7  Рослинний світ

2.8  Тваринний світ

3.     Висновки

4.     Словник використаних термінів

5.     Література

6.     Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Вступ

 

     Розглянувши клопотання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, громадського екологічного

об’ єднання  «Херсон-Екоцентр», враховуючи позитивні висновки Першопокровської, Новоолександрівської, Верхньосірогозької, Нижньоторгаївської сільських рад та Нижньосірогозької селищної ради,  відділу земельних ресурсів Нижньосірогозького  району, Іванівського міжрайонного управління водного господарства, керуючись статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» обласна рада вирішила оголосити ландшафтним заказником  місцевого значення «Балка Великі Сірогози» територію, що має особливу естетичну, наукову та виховну цінність, загальною площею 636 га в Нижньосірогозькому районі без вилучення у землевласників. 

   Як не можна уявити Україну без Дніпра, так не можна уявити і наш район без Сірогозької  балки. Метою моєї науково-дослідницької роботи є  опис та вивчення  природних компонентів єдиного природоохоронного об’єкта рідного краю; виявлення наукової, естетичної та виховної цінності даного природного комплексу.

     Основними завданнями роботи є:

·        формування знань про екосистему, біогеоценоз балки , їх склад, охорону;

·        виховання  почуття відповідальності за збереження ландшафтного заказника «Балка Великі Сірогози»;

·        розвиток умінь і навичок  роботи з різними джерелами інформації про  Сірогозьку балку , впровадження дослідницької діяльності з метою виявлення цінності  природоохоронного об’єкту.

   

  

 

 

                           

       Географічне положення «Балки Великі Сірогози»

 

    Балка Великі Сірогози починається в північній частині Нижньосірогозького району на межі з Верхньорогачинським районом Херсонської області та Веселівським  районом Запорізької області. ЇЇ координати: витік -47004 пн.ш. та 34033 сх.д., дельта – 46038 пн.ш. та 34012 сх.д.  (впадає в Агайманський під – найбільший під Херсонської  області). Площа водозбору балки --1200 кв.км.  Має  довжину – 65 км. Це найбільша балка Херсонщини. Для порівняння: довжина другої за розмірами балки нашої області Великої Калги – 50 км., площа водозбору лише 530 кв.км.  Балка досить крута, її нахил --0,6 м на 1 км русла (для  порівняння: нахил р.Дніпро -0,1 м, р.Інгулець – 0,3 м,  балки Велика Калга -0,5 м).

В географічному положенні балка Великі Сірогози знаходиться  в центрі Причорноморської низовини, яка протягом геологічної історії мала тенденцію до прогинання. За картою фізико-географічного районування України  вона  відноситься до Південної  степової підзони, Причорноморської південно-степової провінції, Дніпровсько-Молочанської степової області, Сірогозько-Утлюцького району.

 

                                            Топоніміка

 

 Саме балка дала назву двом найбільшим селам нашого району та  залізничній  станції Сірогози.  Сірогози – Жовтий Бик.  Ця назва дуже давня, очевидно, ще з докімерійських, арійських часів. Адже саме в ті часи культ бика був надзвичайно поширений в Північному Причорномор’ї. Відомий дослідник географічних назв Херсонщини М.М. Авдальян вважає, що ця назва утворилась з двох татарських слів: балки Сара – жовтий та кургану Огуз –бик, віл.

 

                                  Історія утворення

 

 Батько історії Геродот побував у наших краях дві з половиною тисяч років  тому і залишив детальний опис  Північного Причорномор’я. Він описав вісім великих рік , починаючи від  Дунаю і закінчуючи Доном. «Шоста ріка Гіпакіріс, що впадає з озера, пливе через країну кочових скіфів і впадає (до моря) коло  міста Каркінітіди…». Всі херсонські краєзнавці: Авдалян, Ратнер, Оленковський ототожнюють Гіпакіріс з водною системою річки Каланчак.  А знавець скіфського степу Борис Михайлович Мозолевський, проаналізувавши всі останні досягнення археології прийшов до висновку: «Навелені додаткові докази… дозволили нам….ототожнити Гіпакіріс – з водною системою Сірогозька балка – Каланчак – Каркінітська затока».

    Отже, сучасна Сірогозька балка – це верхня течія давньої річки Гіпакіріс. І ще виникає питання. Коли річка Великі Сірогози стала балкою Сірогози? Основною причиною перетворення степової річки в балку є господарська діяльність людини, а  саме – розорювання степу.

 

                                        Рельєф

 

    Балка Великі Сірогози  характеризується порівняно рівнинним рельєфом, який порушується великою кількістю балок та подів.  Загальний нахил поверхні рельєфу з півночі і  північного сходу на південь і південний захід. Найбільші висоти розташовані західніше с.Чехівки - 79 м  та в районі кургану Огуз – 75 м  , найнижче місце (менше 40 м над рівнем моря) – Сірогозька балка південніше с.Нижні Торгаї. Отже, більша частина балки  знаходиться на рівні від 50 до 60 метрів над рівнем моря.

    Основний напрям Сірогозької балки – майже по меридіану, з півночі на південь, трохи відхиляючись на захід. А ось в районі Першопокровки вона тече паралельно екватору зі сходу на захід. Схожу петлю можна побачити і в районі  Нижніх  Сірогоз.

 

                       Клімат та стихійні лиха

 

      Клімат в нашому районі помірно-континентальний з різним коливань температур протягом року. Для нього характерна невелика кількість опадів – 420-380 мм за рік. Часті посухи і вітри-суховії.

     Літо частіше всього жарке, посушливе з довготривалим бездощовим періодом. Зима коротка і мяка, з частими і тривалими відлигами. Сніговий покрив нестійкий. Бувають безсніжні зими.

    Наш район знаходиться в епіцентрі суховіїв та  пилових бур. Якщо суховій – це цілком природне явище. То пилові або чорні  бурі пов’язані з діяльністю людини.

 

                                    Води балки

        З 1980 року  Сірогозька балка на  протязі 47 км   була заповнена дніпровською водою з Верхньорогачинського каналу. Весною бувають повені. Особливо велика повінь була 21-22 березня 1985 року, нею було затоплено багато будинків навколишніх сіл.  З 2000 року  в районі  селищ Нижні Сірогози, Верхні Сірогози та Нижні Торгаї    єдина водойма нашого району –Сірогозька балка  пересихає !!!  Лише після сніжної зими 2009 року та бурхливої весни 2010 року  балка стала  знову повноводною, але влітку 2011 року –знову пересохла.

    Отже, балка Великі Сірогози  має  короткотривале наповнення  тимчасовими талими  водами після рідких снігових зим.

 

 

 

 

 

                                         Грунти

 

    В умовах посушливого клімату ковилово-типчакової та типчаково-полинної рослинності на схилах балки сформувались  степові грунти – південні чорноземи. Та найціннішим багатством нашого району є найродючіший мул русла балки великі Сірогози. Короткі літні зливові дощі змивають родючі грунти з полів, городів і схилів балки замулюючи її  русло.  В 1979-1980 роках меліоратори розчищали русло Сірогозької балки. Також було проведено археологічне дослідження і були виявлені стоянки первісних людей поблизу сіл Першопокровка, Новоолександрівка, Верхніх та Нижніх Сірогоз.

 

                                       Рослинний світ

 

       Природна рослинність збереглася на  пологих (лівих) та крутих (правих) схилах Сірогозької балки. Особливо чудові ці береги з кінця квітня до початку червня в районі Нижніх Торгаїв. Тут зявляються квіти-первоцвіти: тюльпани, півники, гіацинти, а також весняні гриби (див. додаток  ). Трохи пізніше – пахучий чебрець, різні види шавлії, де не де  ще можна зустріти ковилу. І самі напрошуються назви Червона (від маку та тюльпанів) гірка, Півникова та Гіацинтова поляни, Ковиловий берег.

     Схили балки вкривають типові травянисті рослини  сухого степу: полин, пижмо, деревій, толокнянка, будяк, осоки, лопух, цикорій, костриця, вівсюг, пирій, мітлиця та ін.  Рідше зустрічаються дивина скіперовидна, кермек, шавлія.

          А от залишки деревної рослинності більше збереглись біля сіл Першопокровка, Великоолександрівка, Верхні та Нижні Сірогози. Береги балки прикрашають осокори, верби, сріблясті тополі, дикі груші, терен, шипшина, дереза, зрідка ожина.

        Вторинні лісові насадження були висаджені  між селами Нижні Сірогози та Нижні Торгаї (сосни, тополі, ясени,  дуби) та між селами Верхні Сірогози та Новоолександрівка. В народі їх називають «зонами відпочинку», так як  жителі нашого району полюбляють відпочивати на Пасху, першотравневі свята в цих «рукотворних лісах» поряд з водоймою.

 

                               Тваринний світ

 

      Фауна балки  представлена кількома комплексами - тварини степових просторів, лісових та водних угідь.

       На степових ділянках зустрічаються поліксена, полідарій, ящірка прудка, перепел, орел степовий, боривітер, ховрах, заєць-русак, лисиця.

      В лісових насадження відмічені земляна жаба, соловей, ракша, зозуля, іволга, зяблик, синиця велика, сорока, ворона сіра, сорокопуд та ін.

      До тварин водного комплексу належать карась сріблястий, окунь, краснопірка, жаба озерна, водомірка, різні види жуків та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Словник використаних термінів:

 

1.     Балка - суха або з тимчасовим водним потоком долина з полого-ввігнутим дном і  випуклими задернованими схилами.  Ця форма рельєфу зустрічається переважно в степах і лісостепах.

2.     Біогеоценоз – взаємоповязана процесами матеріального та енергетичного обміну сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів на певній території.

3.     Поди - блюдцеподібні зниження в рельфі степової та лісостепової природної зони. Довжина до десятків і сотень метрів, глибина – декілька метрів. Виникають внаслідок ґрунтоутворюючих процесів і при просіданні ґрунту від вимивання  нижніх шарів гірських порід (суфозія).

4.     Степова рослинність – тип рослинності з переважанням ксерофітних травянистих рослин

5.     Ксерофіти – рослини посушливих місць, які можуть витримувати довгу посуху. Більшість К. мають довгу кореневу систему. Листя дрібні, вузькі іноді видозмінені в колючки. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Висновки

    Наукова цінність природоохоронного об’єкту

                       «Балка Великі Сірогози»

 

    Багато років присвятив вивченню балки Великі Сірогози місцевий краєзнавець Безух Юрій Валентинович. До своєї роботи він залучив і своїх синів Владислава і Валентина. Робота Владислава Безуха присвячена  хижим птахам нашої місцевості кілька разів була визнана призером обласного конкурсу МАНівських робіт.

    За участю Юрія Валентиновича Безуха безпосередньо брали участь у вивченні Сірогозької балки відомий знавець природи Херсонщини Євген Роман, професор Бойко.

    Вивчаючи  природу Сірогозщини, в тому числі і балки Великі Сірогози, Юрій Валентинович підтримує стосунки з ученими Херсонського, Запорізького та Дніпропетровського державних університетів, Херсонського краєзнавчого музею, зі співробітниками Мелітопольської орнітологічної станції, Чорнорморського  біосферного заповідника.

   Матеріали, присвячені нашій балці публікувалися Юрієм Валентиновичем в місцевій газеті «Червоний промінь», а також в обласних виданнях періодичної преси «Надніпрянській правді», «Нашому часі», в київській «Селянській правді», дніпропетровській «Експедиції 21», у Всеукраїнському  альманасі «Птах».  Робота присвячена гідронімам нашого краю була опублікована у «Віснику Херсонського краєзнавчого музею».

   Зараз  Ю.В.Безух закінчує роботу над  оновленою книгою,яка описує природу Сірогозщини, значна частина якої буде присвячена балці Великі Сірогози.

  Отже, природоохоронний об’єкт «Балка Великі Сірогози» відома в наукових колах Херсонщини та України завдяки наполегливій праці місцевого краєзнавця Безуха Валентина Юрійовича.

 

                                                                                                            

   Естетична цінність  природоохоронного об’єкту

                       «Балка Великі Сірогози»

 

    До початку розорення ковилово-типчаковий степ чудово утримував вологу, поступово через маленькі ручаї та джерела віддаючи її глибокій балці. Після розорювання дощові і талі води почали замулювати балку, перетворивши її в систему озер–ставків. Та ситуація змінилася на краще з 1980 року, коли в нашу балку прийшла  Дніпровська вода з Верхньорогачинської зрошувальної системи. Балка дійсно стала окрасою нашого району. Почали повертатися водоплавні птахи: велика та мала білі чаплі, сіра чапля, дикі гуси, качки, журавлі. Кілька років у Верхніх Сірогозах зимували лебеді.

   Понад балкою виросли великі лісові насадження. В них тут же зазвучали голоси птахів: дикі голуби сизарі, горлиці, дятли, сиворакші, шпаки, сойки та багато ін. Вода радує рибалок великою кількістю риби та раків.  Є чому порадуватися і любителям «тихого полювання» - грибникам. Окрім всім відомих степових грибів печериць, в лісі зявились маслюки, рижики,то полівки, рядовки, вешенки та ін.

     Вся ця краса приваблює багатьох жителів нашого району на вихідні та святкові дні. Особливо багато відпочивальників буває на першотравневі свята,  Великодні та Зелені свята (Трійця). «На природу» приїжджають навіть з сусіднього Іванівського району.

    Красиві краєвиди нашої балки відображені в картині художниці Джепарової Сервіназ Расимівни, виставка якої стала справжньою естетичною цінністю для всіх жителів селища та району.

  Отже, Сірогозька балка – це місце незмінного відпочинку наших дідів, прадідів,  це місце нашого дитинства, це прекрасна зелена зона естетичної насолоди жителів Нижньосірогозького району.

 

 

                                                                                                             

     Виховна  цінність  природоохоронного об’єкту

                       «Балка Великі Сірогози»

 

         Балка Великі Сірогози – це головний природний водний обєкт Нижньосірогозького району. Природні компоненти балки вивчаються учнями шкіл при написанні науково-дослідницьких робіт, рефератів, створенні туристських маршрутів та екологічних стежин по рідному краю, при проведенні туристично-краєзнавчих змагань, навчальної практики та літнього оздоровлення.

     Поряд з пізнавальними завданнями у системі позакласної роботи особливе значення мають виховні завдання. Розглянемо найважливіші з них.

    Дуже велику роль у справі охорони природи Сірогозької балки відіграє  школа.  Вона прищеплює дітям любов до природи, вчить берегти і примножувати її багатства, пропагує Закони про охорону природи серед населення.

   Патріотичне виховання є одним з найважливіших завдань школи. Почуття патріотизму – це любов до рідного краю, до свого народу, до Батьківщини. Без активної краєзнавчої роботи важко забезпечити патріотичне виховання.

     Естетичне виховання учнів полягає в тому, щоб навчити їх правильно сприймати і розуміти прекрасне в природі, праці, вчинках людей. Неповторна краса схилів Сірогозької балки та лісових насаджень біля неї,  формує естетичні почуття в учнів,  смаки, художні здібності.

     Туристські походи, екскурсії, прогулянки дають змогу  використовувати в позакласній роботі багато форм  морально-етичного виховання. В учнів виховується почуття дружби, взаємопорозуміння, навики виживання в екстремальних умовах.

 

 

 

                      Література :

 

 

1.     М.Ф.Бойко. Природа Херсонської області. К: Фітосоціоцентр, 1998

 

2.     Ю.В.Безух. Квітка степова. Херсон: Персей, 2001

 

 

3.     Ю.В.Безух.  На перехресті світових шляхів. Мелітополь, 2006

 

4.     М.М.Авдальян. Херсонщина. Херсон, 1974

 

 

5.     Статті з місцевої газети «Червоний промінь»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                             Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Світлини . Краєвиди балки Великі Сірогози.

Like it